Користь обіймів з деревами

Служба лісового господарства Ісландії у час суворих карантинних обмежень рекомендувала обіймати дерева, щоб компенсувати брак фізичних контактів із людьми та покращити самопочуття під час ізоляції.

При цьому радили не зупинятися на першому-ліпшому дереві, а зайти у парк подалі та дотримуватися дистанції з іншими людьми.

Чому це хороша порада?

По-перше, обійми, хоч і з деревом, – це завжди добре. Вони підвищують рівень гормону окситоцину, який відповідає за почуття спокою та емоційного зв’язку. А ще сприяють вивільненню серотоніну та дофаміну – гормонів щастя. 

По-друге, тут легше дихається. Чистіше повітря, ніж під деревами, ви навряд знайдете у місті. Вони також виділяють фітонциди – речовини, які по суті стерилізують повітря.

У Японії прогулянки лісу стали цілим мистецтвом, яке називають Шінрін Йоку або лісовим купанням. Слухом, зором, смаком, нюхом і дотиком людина ніби занурюється у ліс. Держава і бізнес активно популяризують таку практику. Ліси навіть проходять сертифікацію на придатність для лісового купання. 

У книзі «Лісове купання: як дерева можуть допомогти вам знайти здоров’я та щастя», японський лікар Цін Лі описує, як проведення часу в лісі впливає на фізичне і психічне здоров’я. Секрети лісового здоров’я прості: вища концентрація кисню та наявність у повітрі біологічно активних речовин фітонцидів – природних олій, які є частиною «оборонної системи» рослин проти бактерій, комах і грибків. У дослідах Цін Лі фітонциди впливали так: зменшувався стрес, тривога та гнів; знижувався артеріальний тиск і серцевий ритм; зміцнювалася імунна система і загалом краще спалося.

Прогулянки між деревами знижують рівень кортизолу, частоту пульсу та активність симпатичної нервової системи (пов’язану зі стресом), посилюючи її парасимпатичну діяльність (пов’язану з релаксацією). Усі ці фізіологічні маркери пов’язані з покращенням здоров’я серця, що дозволяє припустити, що прогулянка між деревами покращує серцево-судинну функцію.

Найбільш активно дерева виділяють  фітонциди у липні-серпні та у другій половині дня.  Вічнозелені рослини – сосна, кедр, ялина – є найбільшими виробниками фітонцидів, тому прогулянка у хвойних лісах особливо корисна.

Зв’язок із природою

Але прогулянка серед дерев може покращити наше здоров’я й іншими способами. Обійми з деревом чи просто перебування в їх компанії – це своєрідне встановлення контакту з природою. 

Є теорія, що зв’язок із природою є життєво важливим для нашого здоров’я, бо така наша біологічна потреба. 99% історії людства минули у зовсім інших відносинах із природою. Тіло, розум і почуття людини еволюціонували в умовах пристосування до природних сил. Тому перебування на природі має глибокий позитивний вплив на здоров’я людини: це повернення до коріння, до людської сутності як частини природи. 

Цей зв’язок вперше аргументував американський біолог Е.О. Вілсон, назвавши біофілією – вродженою емоційною приналежністю людини до інших живих організмів. Пояснює еволюційно: нам подобається те, що ще нашим предкам сигналізувало про джерело їжі чи місце укриття. 

При чому цей зв’язок може проявлятися не лише позитивно, але і як біофобія

Те, що наш мозок реагує на природні сили видно із результатів класичного шведського дослідження, проведеного психологом Арном Охманом. Він демонстрував учасникам зображенням змій, павуків, оголених електричних дротів і рушниць. Майже всі учасники явно реагували на змій та павуків, але в основному, залишалися байдужими до рушниць та оголених електричних проводів. І сьогодні страх змій і павуків залишається найпоширенішою фобією. Хоча здавалось би, якщо ти живеш у місті, то вірогідність бути задушеним удавом тяжіє до нуля.

За останні 100 років цей зв’язок послаблюється. Ми пакуємося у багатоповерхівки, бетоном заливаємо тротуари, щоб жоден корінчик не мав шансу прорости, і частіше обираємо дивитися фільми BBC про природу, ніж пізнавати її особисто. Це плюс до захисту, безпеки та комфорту життя людини. Але можливо, ми в дечому перегнули. 

Для нестачі спілкування із природою та породженої цим шкоди для психічного та фізичного здоров’я вигадали спеціальний термін «синдром дефіциту природи». Це не формальний медичний діагноз, а спосіб описати психологічні, фізичні та когнітивні наслідки відчуженості людини від природи, особливо у дітей.

Експериментальні дослідження зв’язку людини із природою

Психологи, біологи, філософи приходять до висновків, що дерева у містах приносять величезну соціальну та психологічну користь, яка може бути навіть більшою, ніж екологічна. Хоча встановлені закономірності у згаданих нижче дослідженнях ще не означають однозначного причинно-наслідкового зв’язку між природою та поведінкою людини або між природою та її самопочуттям. На їх підставі роблять лише припущення. Але вони виглядають все переконливіше. 

Просто дивитися на дерева – вже добре. Одним із перших експериментальних досліджень у цій сфері є проведене доктором Р. Ульріхом. Він вивчав пацієнтів, які відновлювалися після операції. Одні пацієнти знаходилися у палатах, вікна яких виходили на крони листяних дерев. Інші – з видом на цегляну стіну. Результати показали, що пацієнти з першої групи відновлювалися швидше та якісніше, і навіть були просто добрішими – робили менше негативних коментарів і зауважень медсестрам.

Дерева допомагають нам відчувати себе менш напруженими та більш відновленими. І не лише свіже повітря та фізична активність є причиною покращення самопочуття після часу, проведеного у компанії дерев. В одному з недавніх досліджень учасники були розділені на тих, хто гуляв містом і в лісі. Ті, що гуляли в лісі, відчували менше занепокоєння, ворожості, втоми, розгубленості та депресивних симптомів та більше енергійності, порівняно з тими, хто гуляв по місту. Аналогічні результати, але після простого споглядання на дерева показав цей експеримент польських вчених.

Можливо, деякі з переваг пов’язані з тим, як ліси впливають на наш мозок. Нейровізуальне дослідження, проведене в Інституті Макса Планка, показало, що мешканці міст, які живуть ближче до лісів, частіше мали здоровішу структуру невеликої ділянки мозку – амигдали, і тому краще справлялися зі стресовими ситуаціями.

Покращення самопочуття – це добре, але науковці доводять і соціальні ефекти від тісного спілкування з природою.

Дерева в місті сприяють нижчому рівню злочинності

Одні науковці припустили, що загалом зелені насадження зменшують злочинність у місті, інші – що саме дерева роблять це найбільш ефективно.

В цьому дослідженні порівнювали дані злочинів у місті Чикаго із відсотком покриву деревами та площею парків загалом. Вони виявили, що на кожне 10-відсоткове збільшення покриття деревами знижувався рівень злочинності (напади, пограбування та злочини з наркотиками). Такі результати були отримані після врахування таких факторів, як соціально-економічний статус, бідність, безробіття та освіта мешканців районів. 

Чіткої причини такого взаємозв’язку вчені не називають. Припускають, що рослинність навколо будинків допомагає зменшити страх, нечесність та агресію – потенційні передумови злочину. Також у таких місцях люди частіше бувають надворі, створюючи атмосферу «очей на вулиці», що також сприяє зменшенню злочинності.

Дерева можуть зробити нас добрішими та довірливішими

Досвід природи допомагає нам відчувати себе добрішими до інших. В одному експерименті вчені виявили, що люди були більш налаштовані на допомогу незнайомцю тоді, коли вони щойно виходили з парку, а не перед входом.

Невипадково, люди, з якими ми перетинаємося на стежці у походах, найбільш ввічливі та доброзичливі з усіх, кого нам доводилося зустрічати. Спробуй бути злим в оточенні пралісів Карпат.

Емоційний зв’язок з природою впливає на екологічну свідомість

Ще один важливий момент: те, скільки «природи» у житті людини впливає не лише на особисте почуття щастя, але і на її екологічну поведінку.  Час на природі посилює почуття відповідальності та турботи про природний світ, адже ми відчуваємо себе його частиною. Свідомо шкодити собі важче, ніж абстрактному еко середовищу. Тому, можливо, раціональніше мотивувати еко відповідальну поведінку не страхом чи економічними стимулами, а заохоченням (нав’язуванням) контактів із природою: як у плануванні міського простору в цілому, так і офісів і квартир. 

Звісно, прогулянка в парку не врятує світ від екологічної катастрофи, яка насувається, але вона точно є рухом у правильному напрямку.

Тому ідіть зробіть перший крок – обійміть дерево у парку. Це корисно для вас і всієї планети. 

 

Це не означає, що нам треба повернутися у печери, щоб точно бути у зв’язку із природою. Але додати природи у наше «цивілізоване» життя нескладно.  Як варіант, сходити «покупатися» у парку. Ось поради від японців:

  1. Знайдіть місце. Не обов’язково іти глибоко в ліс; підійде будь-яка зелена зона – міський парк, природний заповідник або просто стежка через лісопосадку. Нехай ваше тіло буде путівником. Послухайте, куди воно хоче вас відвести. Одні реагуватимуть на сонячні галявини, інші на більш тінисті місця.
  2. Залучіть всі чуття. Активно слухайте, нюхайте, торкайтеся та дивіться.
  3. Не поспішайте. Добре витратити на прогулянку хоча б 20 хвилин, а найкраще – 4 години.
  4. Спробуйте різні види діяльності. В лісі можна займатися йогою чи медитацією. Влаштувати пікнік. Вивчати рослини. Сходити у похід із ProstoNeba по лісових місцях Карпат
  5. Цінуйте тишу. Тут і так достатньо звуків: разом звучать шелест листя, струмок води, пташиний спів.  Проведіть кілька тихих моментів з улюбленим деревом. І так, обійміть його, якщо хочеться.