Чорногора: українське el clаsico

Тривалість 6 днів
Дата
Рівень складності Середній
Нитка маршруту с. Кваси − пол. Менчу − пол. Шумнєска − г. Петрос − пол. Головчеська − пол. Скопеська − г. Говерла − г. Пожижевська − оз. Несамовите − г. Шпиці − г. Бребенескул − г. ПІп Іван Черногірський − г. Вухатий Камінь − пол. Смотрич − с. Верхня Дземброня
Відстань 57 км
Ціна 2500 ₴






ОПИСПО ДНЯХДЕТАЛІКАРТА

Чорногора – це класика гірського туризму в Україні та ідеальне місце для знайомства з Карпатами. Цей похід по найвищому й одному з найкрасивіших хребтів Українських Карпат, який поділили між собою Закарпаття та Прикарпаття. Загалом, все на Чорногорі із приставкою «най-». Окрім суб’єктивних наймальовничіших краєвидів, можна цілком відповідально говорити про найвищу вершину і найвищий хребет, найбільш високогірне озеро, найвисокогірнішу печеру в українських Карпатах та найвище розташовану споруду в Україні.

Чорногірський ландшафт складається із густих ялиново-букових лісів та широких заквітчаних альпійських і субальпійських полонин вище 1500. Помітні сліди давньої льодовикової діяльності – гострі уступи та морени, стрімкі схили, глибокі цирки та кари, в яких утворюються озерця.

Ми по черзі пройдемо всі шість гір-двотисячників українських Карпат: Петрос (2020 м), Говерлу (2061 м), Ребра (2001 м), Гутин Томнатик (2016 м), Бребенескул (2035 м), Попіван (Піп Іван) Чорногірський (2028 м) та і нижчими за 2000 не будемо нехтувати – Менчул, Брескул, Данціж тощо. Така висока стежка неодмінно супроводжуватиметься фантастичними краєвидами. Також побачимо високе озеро Бребенескул та ночуватимемо неподалік озера Несамовите, сама назва якого інтригує.

Унікальність цих місць охороняється у межах Чорногірського заповідного масиву, який є частиною Карпатського біосферного заповідника. На жаль, екосистема багатьох місць Чорногори страждає від несумлінних туристів. Ми такими не будемо

ЩО ПОБАЧИМО

 усі шість найвищих вершин Українських Карпат;

приміщення колишньої обсерваторії на Попівані («Білий слон»);

найвисокогірніші озера льодовикового походження;

скелі гори Вухатий Камінь, Дзембронські водоспади;

 схід сонця у горах.

ЯК ІДЕМО:

1 день: місто Івано-Франківськ – село Кваси, 580 м – полонина Джорджева прелука, 1105 м – полонина Менчул, 1238 м;

2 день: полонина Менчул – полонина Шешул – гора Петрос, 2020 м – полонина Головчеська, 1400 м – перемичка, притулок Карпатського біосферного заповідника;

3 день: перемичка – гора Говерла, 2061 м – гора Брескул, 1911 м – гора Пожижевська, 1822 м – гора Данціж, 1850 м – гора Туркул, 1933 м – озеро Несамовите, 1750 м;

4 день: озеро Несамовите – озеро Бребенескул, 1801 – гора Шпиці, 1863 м – гора Ребра, 2001 м – гора Гутин Томнатик, 2016 м – гора Менчул (Мунчел), 1998 м – гора Дземброня, 1877 м – гора Попіван Чорногірський, 2022 м – урочище Погорілець;

5 день: урочище Погорілець – гора Вухатий камінь, 1864 м – Дзембронські (Смотрицькі) водоспади – полонина Смотрич;

6 день: полонина Смотрич – село Верхня Дземброня – місто Івано-Франківськ.


 7 км

 +690 м


Зустріч в Івано-Франківську – переїзд в с. Кваси – ідемо 7 км – ночівля на полонині Менчул, 1238 м.

З Івано-Франківська їдемо в гірське село Кваси на берегах Чорної Тиси на Закарпатті. Село відоме особливим джерелом мінеральної води, якою ми наповнимо пляшки перед виходом на маршрут. Сама назва села походить від «квасної (кислої) води» – так тут називають мінеральну воду. 

У цей день у нас у планах пройти 7 км і набрати майже 700 м висоти, що непросто зробити у перший день у горах. Але вже після години ходу тіло звикне до навантаження і підйом проходитиме не так важко, як може здатися спочатку. Зазвичай до 18 години вечора ми уже приходимо на місце першої стоянки.

Полонина Менчул на висоті 1238 м прихистить нас для першої ночівлі у горах. Обрали це місце через колибу вівчарів, у яких можна купити бринзу або свіже молоко до ранкової кави.

Кожного вечора спершу разом виконуємо таборову рутину (ставимо намети, облаштовуємо табір, збираємо дрова, готуємо вечерю) та відпочиваємо біля вогнища, знайомлячись та слухаючи розповіді інструктора про майбутні плани. Вечір у горах – час для співів під гітару біля вогнища, ігор або тихих розмов і медитації під звуки гуцульської дримби.

   13 км

 +910 м


Виходимо на стежку о 9 ранку – півтори години по рівному – підйом на г. Петрос, 2020 м – спуск східним схилом Петроса – полонина Головчеська – відносно рівний відрізок – ночівля на Перемичці між Петросом і Говерлою.

Кожний ранок починається із підйому о 7 годині (ентузіасти прокидатимуться раніше, щоб зустріти світанок). 2 години для: фізичних вправ, поживного сніданку, зборів і прибирання місця стоянки.

Через півтори години рівної дороги без значних перепадів висоти почнеться підйом на г. Петрос. Опівдні досягнемо вершини – 2020 м. Краєвид звідси складається з численних деталей: кілометри Чорногори, далекий Свидовець та навіть, румунські території на півдні. Спробуємо на висоті влаштувати обідню перерву (якщо погода дозволить), закарбовуючи  у пам’яті карпатський ландшафт з висоти.

Далі буде знаменитий східний схил Петроса, який вважається одним із найважчих в Україні: спустимося на 500 м за лише 1200 м відстані стежки. Після  такого спуску коліна нормальної людини ще два дні залишаються «вдячними».

Дорогою вниз у нас буде можливість побачити найвисокогірнішу печеру України Петрос-1 (вхід на висоті 1900 м). Звісно, без спеціального спорядження ми далеко не спустимося, але на декілька метрів пройти вглиб нам вдасться.

Спуск з Петроса завершиться на полонині Головчеській, після якої аж до кінця дня будемо йти дорогою без значних підйомів і спусків.

Ночуватимемо на так званій Перемичці між Петросом і Говерлою, поблизу будинку працівників Карпатського біосферного заповідника. У випадку негоди можна заночувати у туристському притулку (ціна за ніч – 30 грн з людини). Притулок із простим інтер’єром: є лише дерев’яні стелажі для карематів і спальників, чого цілком достатньо для захисту від дощу та вітру.

 8 км

  +670 м


Підйом на Говерлу – ідемо по Чорногірському хребту із найкращими краєвидами – пройдемо гори Брескул, 1911 м, Данціж, 1850 м, Пожижевська, 1822 м – ночівля біля озера Несамовите, 1750 м – вечеря на газовому пальнику.

Від підніжжя Говерли нас відділяє 2 км плавного набору висоти. Ще 30 хвилин підйому – і ось ми у найвищій точці України! З Говерли видно далеко і багато: увесь Чорногірський хребет перед нами; на півночі – долина Івано-Франківська, на півдні – румунські території.

Після Говерли прямуємо Чорногірським хребтом, по якому в 1919-1939 рр. проходив кордон між Польщею та Чехословаччиною, а зараз тут знаходиться межа між Івано-Франківською та Закарпатською областями.

В цей день на нас ще чекають вершини Брескул (1911 м), Данціж (або Данцір, Данцер) (1850 м) і Пожижевська (1822 м). В улоговинах помітимо водойми, а також, можливо, непостійні озерця, якщо літо не сухе.

В льодовиковому карі під горою Туркул лежить озеро Несамовите (1750 м), яке заслуговує на більше, ніж кількахвилинна стоянка, тому біля нього зупинимося на ночівлю. Це одне з найвисокогірніших озер льодовикового походження в Українських Карпатах. В народі кажуть, що саме тут утворюється погода на Чорногорі.

Проте ми тут лише гості, тому будемо поводитися відповідно: не залишати жодного сміття (в тому числі вологих серветок чи паперу); не купатися в озері; не знищувати рослинність та не заважати  місцевим мешканцям, таких як тритони та червонокнижна жаба прудка.

Цього вечора будуть деякі зміни звичного вечірнього розпорядку: вечерю готуватимемо на газових пальниках. Дерева на такій висоті не ростуть, а тутешній жереп (сосна альпійська) є важливою складовою екосистеми озера і знаходиться під охороною.

З місця табору цього дня можна буде піднятися на вершину Туркул і побачити схід чи захід сонця. Але це нелегко: потрібно здолати сам підйом та прокинутися рано-вранці.

 12 км

 + 440 м


Озеро Бребенескул, 1801 м – лазимо на скелях г. Шпиці, 1863 м – вершини Ребра, 2001 м, Гутин Томнатик, 2016 м, Менчул, 1998 м, Дземброня, 1877 м – підйом на Попіван, 2028 м – ночівля на висоті 1600 м – вечеря на газовому пальнику.

Зранку ми побачимо ще одне озеро, але вже не так близько – з висоти хребта. Під горою Бребенескул (2035 м) на дні льодовикового кару лежить найбільш високогірне озеро українських Карпат – озеро Бребенескул (1801 м).

Далі прямуємо на одне з найцікавіших і впізнаваних місць Чорногори – г. Шпиці (1863 м). Назва відповідає вигляду: на її схилах виступають скелі до 50 м висотою, які нагадують шпиці. Ці декілька скельних насипів утворилися внаслідок давнього зледеніння. Сильно не ризикуючи, піднімемося на деякі з них, зробимо фотографії, якими захочеться поділитися.

Далі стежка по хребту вестиме через вершини Ребра (2001 м), Гутин Томнатик (2016 м), Менчул (або Мунчел) (1998 м), Дземброня (1877 м). Весь цей час нас будуть супроводжувати панорамні краєвиди довкола.

У другій половині дня на нас чекає сходження на славнозвісну гору Попіван (більш відома як Піп Іван) (2022 м), на якій до 1939-ого року працювала астрономічна і метеорологічна обсерваторія  найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно перебували люди. Сьогодні вона не виконує своїх первинних функцій, хоч триває відновлення споруди. Зараз тут базується рятувальна група, а для нас є чудова можливість відпочити у приміщенні та заховатися від негоди чи вітру. Обсерваторію також називають «Білий слон»  імовірно, через її подібність під шаром снігу на цю тварину.

На вершині проводимо годину: слухаємо про історію і майбутнє обсерваторії та насолоджуємося краєвидами із горнятком гарячого чаю. 

Після вершини спускаємось на 400 метрів і залишаємось на ночівлю в мальовничому місці, де колись був найвисокогірніший туристський притулок в Українських Карпатах (зараз – лише фундамент). Вечерю готуємо також на газових пальниках.

 13 км

 +300 м


Гора Вухатий Камінь, 1864 м – Дзембронські водоспади – ночівля біля полонини Смотрич.

В першій половині дня на нас чекає гора Вухатий Камінь (1864 м). На її вершині знаходяться скелі своєрідної форми – такі собі кам’яні вуха гори, а також п’єдестал для крутих фотографій.

У другій половині дня продовжуємо втрачати висоту, стрімкою стежкою прямуючи вниз до одного із Дзембронських (Смотрицьких) водоспадів, сумарна висота каскадів яких становить близько 100 м, що є найвищою в Україні. У теплу погоду можна освіжитися під потоками падаючої води потоку Мунчель.

Після водоспаду залишається пройти ще годину і ось ми уже на нашій останній стоянці – галявині поблизу полонини Смотрич. Звідси зранку можна буде побачити схід сонця; а при вдалому розташуванні – навіть не виходячи з наметів (вдосвіта після важкого дня це надзвичайно приємна деталь!).

За декілька хвилин від місця стоянки є вівчарі. Таке розташування чудова нагода приготувати останню в цьому поході святкову вечерю – карпатський банош із бринзою та шкварками.

 4 км


Проходимо 4 км до села Дземброня – вздовж Чорний Черемош повертаємося в Івано-Франківськ.

В останній день залишається пройти 4 км, неспішно насолоджуючись чистим гірським повітрям і карпатським лісом. Стежкою у долину проминемо колибу вівчарів, у яких можна купити місцевий сир, гриби, чай. Місце фінішу – село Верхня Дземброня.

СТАРТ / ФІНІШ

Зустрічаємося на залізничному вокзалі м. Івано-Франківськ, звідки їдемо в село Кваси. Відстань між ними – 120 км, які долаються в середньому за 2,5 години.

Зверніть увагу: існує залізничне сполучення між Квасами та деякими великими містами України, тому можна доїхати потягом до місця старту (поїзд Київ-Рахів, Львів-Рахів, Одеса-Рахів). 

Закінчення маршруту в селі Дземброня. У Франківську будемо до 18 години вечора

ЩО ВЗЯТИ

Збираєтеся у похід самостійно, але з нашими порадами. Ми розповімо про відповідність походу одягу та спорядження (температурний режим спального мішка, зручність рюкзака, витривалість намету тощо).

Тут є наш перелік спорядження для багатоденного походу у теплу пору року. 

ЗА ЩО ТА КОЛИ ПЛАТИТЕ

Оплата готівкою при зустрічі з провідником на вокзалі або раніше банківським переказом; передоплату не просимо.

Що включено:

  • їжа 3 рази на день;
  • переїзди (від місця зустрічі);
  • робота інструктора;
  • оплата входу до заповідників;
  • газ та користування пальником;
  • використання групового спорядження (аптечка, котли і т.п.).

Що НЕ включено:

  • особисте спорядження (спальник, рюкзак – ваші, але можемо посприяти).

З КИМ

До походу ми обов’язково розкажемо, що із себе представляє ваш гід. Або ви познайомитеся з ним (нею) телефоном.

Розмір групи – від 3 до 10 учасників. Частіше ми збираємо невеликі команди: легше знайти спільну мову, комфортніше йти в одному темпі. А ще це вимога екосвідомого принципу «не залишати слідів у дикій природі».

ЩО ПО ПОГОДІ

Погода в Карпатах досить мінлива, тому будь-який прогноз – ненадійний. Перед конкретною датою походу ми спробуємо якнайточніше вас зоорієнтувати у питаннях погоди.

Загальний принцип формування погодних умов у горах: з кожною сотнею метрів набору висоти температура знижується, а кількість опадів зростає.

В середньому в Карпатах в теплий період року (травень-вересень) вдень при ясній погоді температура +10…+20 градусів вдень та +3…+7 вночі. Якщо день хмарний і дощовий, то температура і вдень, і вночі приблизно однакова: +5…+15.

Дощі тут падають в середньому вдвічі-втричі частіше, ніж на решті території України; а у травні та вересні вночі можливі заморозки. Найвологіший місяць в році – червень, найсухіший і найтепліший – серпень.

Є питання? Ось як з нами зв’язатися.