Чорногора – це класика гірського туризму в Україні. Найвищий хребет Українських Карпат і місце, де є все: ліси, полонини, озера, скелі, водоспад.

Все тут із приставкою «най-». Окрім суб’єктивних наймальовничіших краєвидів, можна цілком відповідально говорити про найвищу вершину і найвищий хребет, найбільш високогірне озеро, найвисокогірнішу печеру в українських Карпатах та найвище розташовану споруду в Україні.

У цьому поході ми по черзі пройдемо всі шість гір-двотисячників українських Карпат: Петрос (2020 м), Говерлу (2061 м), Ребра (2001 м), Гутин Томнатик (2016 м), Бребенескул (2035 м), Попіван (Піп Іван) Чорногірський (2028 м). Таку високу стежку будуть супроводжувати неповторні краєвиди.

Місця ночівлі заплановані на високих полонинах і недалеко від озера Несамовите. Зможемо побачити схід сонця і спробувати найсвіжішу бринзу пастухів.

1 ДЕНЬ

 7 км  + 690 м

---

Зустріч в Івано-Франківську – переїзд в с. Кваси – набір висоти, ідемо 7 км – ночівля на полонині Менчул, 1238 м.

З Івано-Франківська їдемо в гірське село Кваси на берегах Чорної Тиси на Закарпатті. Село відоме джерелами мінеральної води. Сама назва села походить від «квасної» (кислої) води – так тут називають мінеральну воду. Перед виходом на маршрут наповнимо пляшки природньою «газировкою».

У цей день у нас у планах пройти 7 км і набрати майже 700 м висоти, що непросто зробити у перший день у горах. Але вже після години ходу тіло звикне до навантаження і підйом проходитиме легше. Зазвичай до 18 години вечора ми уже приходимо на місце першої стоянки.

В перший день ночуємо на полонині Менчул на висоті 1,238 м. Обрали це місце через колибу вівчарів, у яких можна купити бринзу або свіже молоко до ранкової кави.

Ввечері ми виконуємо таборову рутину (ставимо намети, облаштовуємо табір, збираємо дрова, готуємо вечерю), відпочиваємо біля вогнища, співаємо, граємо та медитуємо під звуки гуцульської дримби.

2 ДЕНЬ

   13 км  + 910 м

---

Виходимо на стежку о 9 ранку – 1,5 години по рівному – підйом на г. Петрос, 2020 м – спуск східним схилом Петроса – полонина Головчеська – відносно рівний відрізок – ночівля на Перемичці між Петросом і Говерлою.

Прокидаємося о 7 ранку – фізкультура, сніданок, прибирання місця стоянки – вихід з табору о 9 годині.

Через півтори години рівної дороги без значних перепадів висоти почнеться підйом на г. Петрос. Опівдні досягнемо вершини – 2,020 м. Краєвид звідси складається з численних деталей: кілометри Чорногори, далекий Свидовець та навіть, румунські території на півдні. Спробуємо на висоті влаштувати обідню перерву (якщо погода дозволить), закарбовуючи у пам’яті карпатський ландшафт з висоти.

Далі буде східний схил Петроса, який вважається одним із найважчих в Україні: спустимося на 500 м за лише 1200 м відстані стежки. Після  такого спуску коліна нормальної людини ще два дні залишаються «вдячними».

Дорогою вниз заглянемо у найвисокогірнішу печеру України Петрос-1 (вхід на висоті 1,900 м). Звісно, без спеціального спорядження ми далеко не спустимося, але на декілька метрів пройти вглиб нам вдасться.

Спуск з Петроса завершиться на полонині Головчеській, після якої аж до кінця дня будемо йти дорогою без значних підйомів і спусків.

Ночуватимемо на Перемичці між Петросом і Говерлою, поблизу будинку працівників Карпатського біосферного заповідника. Якщо буде погана погода, можна заночувати у туристському притулку (ціна за ніч – 30 грн з людини). Притулок із простим інтер’єром: є лише дерев’яні стелажі для карематів і спальників, чого цілком достатньо для захисту від дощу та вітру.

3 ДЕНЬ

 8 км  + 670 м

---

Підйом на Говерлу – ідемо по Чорногірському хребту із найкращими краєвидами – пройдемо гори Брескул, 1911 м, Данціж, 1850 м, Пожижевська, 1822 м – ночівля біля озера Несамовите, 1750 м.

Від підніжжя Говерли нас відділяє 2 км плавного набору висоти. Ще 30 хвилин підйому – і ось ми у найвищій точці України! З Говерли видно далеко і багато: увесь Чорногірський хребет перед нами; на півночі – долина Івано-Франківська, на півдні – румунські території.

Після Говерли ідемо Чорногірським хребтом, по якому в 1919-1939 рр. проходив кордон між Польщею та Чехословаччиною, а зараз тут межа між Івано-Франківською та Закарпатською областями.

В цей день  пройдемо ще вершини Брескул (1,911 м), Данціж (або Данцір, Данцер) (1,850 м) і Пожижевська (1,822 м). Між ними будуть водойми і озерця, якщо літо вологе.

В льодовиковому карі під горою Туркул лежить озеро Несамовите (1,750 м), яке заслуговує на більше, ніж кількахвилинна стоянка, тому біля нього зупинимося на ночівлю. Це одне з найвисокогірніших озер льодовикового походження в Українських Карпатах. В народі кажуть, що саме тут утворюється погода на Чорногорі.

Проте ми тут лише гості, тому будемо поводитися відповідно: не залишати жодного сміття (в тому числі вологих серветок чи паперу); не купатися в озері; не знищувати рослинність та не заважати  місцевим мешканцям, таких як тритони та червонокнижна жаба прудка.

Цього вечора будуть деякі зміни звичного вечірнього розпорядку: вечерю готуватимемо на газових пальниках. Дерева на такій висоті не ростуть, а тутешній жереп (сосна альпійська) є важливою складовою екосистеми озера і знаходиться під охороною.

З місця табору цього дня можна буде піднятися на вершину Туркул і побачити схід чи захід сонця. Але це нелегко: потрібно здолати сам підйом та прокинутися рано-вранці.

4 ДЕНЬ

 12 км  + 440 м

---

Озеро Бребенескул, 1801 м – лазимо на скелях г. Шпиці, 1863 м – вершини Ребра, 2001 м, Гутин Томнатик, 2016 м, Менчул, 1998 м, Дземброня, 1877 м – підйом на Попіван, 2028 м – ночівля на висоті 1600 м.

Зранку ми побачимо ще одне озеро, але вже не так близько – з висоти хребта. Під горою Бребенескул (2,035 м) на дні льодовикового кару лежить найбільш високогірне озеро українських Карпат – озеро Бребенескул (1801 м).

Далі прямуємо на одне з найцікавіших і впізнаваних місць Чорногори – г. Шпиці (1,863 м). Назва відповідає вигляду: на її схилах виступають скелі до 50 м висотою, які нагадують шпиці. Ці декілька скельних насипів утворилися внаслідок давнього зледеніння. Сильно не ризикуючи, піднімемося на деякі з них, і зробимо фотографії, яким будуть заздрити.

Далі стежка по хребту вестиме через вершини Ребра (2001 м), Гутин Томнатик (2016 м), Менчул (або Мунчел) (1998 м), Дземброня (1877 м). Весь цей час нас будуть супроводжувати панорамні краєвиди довкола.

У другій половині дня – сходження на славнозвісну гору Попіван (більш відома як Піп Іван) (2022 м), на якій до 1939-ого року працювала астрономічна і метеорологічна обсерваторія – найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно перебували люди. Сьогодні вона не виконує своїх первинних функцій, хоч триває відновлення споруди. Зараз тут базується рятувальна група, а ми зможемо відпочити у приміщенні та заховатися від негоди чи вітру. Обсерваторію також називають «Білий слон» – імовірно, через її подібність під шаром снігу на цю тварину.

На вершині проводимо годину: розповімо про обсерваторію, навколишні гори та будемо насолоджуватися краєвидами із горнятком гарячого чаю. 

Після вершини спускаємось на 400 метрів і залишаємось на ночівлю в мальовничому місці, де колись був найвисокогірніший туристський притулок в Українських Карпатах (зараз – лише фундамент). Вечерю готуємо також на газових пальниках.

5 ДЕНЬ

 13 км  + 300 м

---

Гора Вухатий Камінь, 1864 м – Дзембронські водоспади – ночівля біля полонини Смотрич.

В першій половині дня дійдемо до гори Вухатий Камінь (1,864 м). На її вершині знаходяться скелі своєрідної форми – такі собі кам’яні вуха гори, а також п’єдестал для крутих фотографій.

У другій половині дня продовжуємо втрачати висоту, стрімкою стежкою прямуючи вниз до одного із Дзембронських (Смотрицьких) водоспадів, сумарна висота каскадів яких становить близько 100 м, що є найвищою в Україні. У теплу погоду можна освіжитися під потоками падаючої води потоку Мунчель.

Після водоспаду залишається пройти ще годину і ось ми уже на нашій останній стоянці – галявині поблизу полонини Смотрич. Звідси зранку можна буде побачити схід сонця; а при вдалому розташуванні – навіть не виходячи з наметів (вдосвіта після важкого дня це надзвичайно приємна деталь!).

За декілька хвилин від місця стоянки є вівчарі. Таке розташування – чудова нагода приготувати останню в цьому поході святкову вечерю – карпатський банош із бринзою та шкварками.

6 ДЕНЬ

 4 км

---

Проходимо 4 км до села Дземброня – вздовж р. Чорний Черемош повертаємося в Івано-Франківськ.

В останній день залишається пройти 4 км, неспішно насолоджуючись чистим гірським повітрям і карпатським лісом. Проминемо колибу вівчарів, у яких можна купити місцевий сир, гриби, чай. Місце фінішу – село Верхня Дземброня.

СТАРТ / ФІНІШ

Зустрічаємося на залізничному вокзалі м. Івано-Франківськ, звідки їдемо в село Кваси. Відстань між ними – 120 км або 2,5 години.

Зверніть увагу: є залізничне сполучення між Квасами та деякими великими містами України, тому можна доїхати потягом до місця старту (поїзд Київ-Рахів, Львів-Рахів, Одеса-Рахів). 

Закінчення маршруту в селі Дземброня. В останній день походу у місті будемо до 18 години вечора. 

ЩО ВЗЯТИ

Збираєтеся у похід самостійно, але з нашими порадами. Після бронювання походу ми надішлемо вам детальний перелік рекомендованого одягу та спорядження. Також розповімо що підійде найкраще (температурний режим спального мішка, зручність рюкзака, витривалість намету тощо).

Тут є перелік спорядження для багатоденного походу у теплу пору року. 

ЗА ЩО ТА КОЛИ ПЛАТИТЕ

Для бронювання місця у групі потрібно сплатити 500 грн. Решту суму – при зустрічі готівкою чи переказом на банківську картку. Якщо ви не зможете піти, то передоплату можна використати для бронювання будь-якого іншого походу з нами.

Що включено:

• харчування (від обіду в перший день до обіду в останній, будуть гарячі сніданок та вечеря, обід-перекус);
• переїзди (з Івано-Франківська і назад);
• робота інструктора;
• оплата входу до заповідників;
• використання групового спорядження (аптечка, газовий пальник, котли і т.п.).

Що НЕ включено:

• особисте спорядження (спальник, рюкзак – ваші, але можемо дати в оренду).

ВАРТІСТЬ ПРОКАТУ

• місце в наметі: 210 грн/6 днів;
• спальний мішок: 300 грн/6 днів;
• рюкзак: 300 грн/6 днів;
• килимок (каремат): 60 грн/6 днів;
• трекінгові палиці: 180 грн/6 днів.

З КИМ

Розмір групи – від 4 до 10 учасників. Частіше ми збираємо невеликі команди: легше знайти спільну мову, комфортніше йти в одному темпі. Також це вимога екосвідомого принципу «не залишати слідів у дикій природі».

ЩО ПО ПОГОДІ

Погода в Карпатах мінлива, тому будь-який прогноз – ненадійний. Перед конкретною датою походу ми спробуємо якнайточніше сказати, до якої погоди готуватися.

В середньому в Карпатах в теплий період року (травень-вересень) вдень при ясній погоді температура +15…+20 градусів вдень та +3…+7 вночі. Якщо день хмарний і дощовий, то температура і вдень, і вночі приблизно однакова: +5…+15. Загальний принцип формування погодних умов у горах: з кожною сотнею метрів набору висоти температура знижується, а кількість опадів зростає.

Дощі тут падають в середньому вдвічі-втричі частіше, ніж на решті території України; а у травні та вересні вночі можливі заморозки. Найвологіший місяць в році – червень, найсухіший і найтепліший – серпень.

Дощів тут багато, тому не варто економити на водостійкому одязі та спорядженні. Часто вітряно: хороша куртка та міцний намет – обов’язкові.

1 день: місто Івано-Франківськ – село Кваси, 580 м – полонина Джорджева прелука, 1105 м – полонина Менчул, 1238 м;

2 день: полонина Менчул – полонина Шешул – гора Петрос, 2020 м – полонина Головчеська, 1400 м – перемичка, притулок Карпатського біосферного заповідника;

3 день: перемичка – гора Говерла, 2061 м – гора Брескул, 1911 м – гора Пожижевська, 1822 м – гора Данціж, 1850 м – гора Туркул, 1933 м – озеро Несамовите, 1750 м;

4 день: озеро Несамовите – озеро Бребенескул, 1801 – гора Шпиці, 1863 м – гора Ребра, 2001 м – гора Гутин Томнатик, 2016 м – гора Менчул (Мунчел), 1998 м – гора Дземброня, 1877 м – гора Попіван Чорногірський, 2022 м – урочище Погорілець;

5 день: урочище Погорілець – гора Вухатий камінь, 1864 м – Дзембронські (Смотрицькі) водоспади – полонина Смотрич;

6 день: полонина Смотрич – село Верхня Дземброня – місто Івано-Франківськ.