Чорногора: українське el clаsico

Тривалість 6 днів
Дата
Рівень складності Середній
Нитка маршруту с. Кваси − пол. Менчу − пол. Шумнєска − г. Петрос − пол. Головчеська − пол. Скопеська − г. Говерла − г. Пожижевська − оз. Несамовите − г. Шпиці − г. Бребенескул − г. ПІп Іван Черногірський − г. Вухатий Камінь − пол. Смотрич − с. Верхня Дземброня
Відстань 57 км
Ціна 2500 ₴






ОПИСПО ДНЯХДЕТАЛІКАРТА

Чорногора – це класика гірського туризму в Україні та ідеальне місце для знайомства з Карпатами. А це знайомство, як правило, перетворюється у любов на все життя!

Цей похід по найвищому й одному з найкрасивіших хребтів українських Карпат, який поділили між собою Закарпаття та Прикарпаття. Загалом, все на Чорногорі із приставкою «най-». Окрім суб’єктивних наймальовничиших краєвидів, можна цілком відповідально говорити про найвищу вершину і найвищий хребет, найбільш високогірне озеро, найвисокогірнішу печеру в українських Карпатах та найвище розташовану споруду в Україні.

Чорногірський ландшафт складається із густих ялиново-букових лісів та широких заквітчаних альпійських і субальпійських полонин вище 1500. Помітні сліди давньої льодовикової діяльності – гострі уступи та морени, стрімкі схили, глибокі цирки та кари, в яких утворюються озерця.

Ми по черзі пройдемо всі шість гір-двотисячників українських Карпат: Петрос (2020 м), Говерлу (2061 м), Ребра (2001 м), Гутин Томнатик (2016 м), Бребенескул (2035 м), Попіван (Піп Іван) Чорногірський (2022 м) та і нижчими за 2000 не будемо нехтувати – Менчул, Брескул, Данціж тощо. Така висока стежка неодмінно супроводжуватиметься панорамними краєвидами. Побачимо високе озеро Бребенескул та ночуватимемо неподалік від озера Несамовите, сама назва якого інтригує.

Унікальність цих місць охороняється у межах Чорногірського заповідного масиву, який є частиною Карпатського біосферного заповідника. На жаль, екосистема багатьох місць Чорногори страждає від несумлінних туристів. Тому у перший день походу ми звернемо увагу на те, як шанобливо ставитися до гір.

НАЙЦІКАВІШЕ

піднімемося на усі шість найвищих вершин України;

ходитимемо стежками заповідної території із цінними видами флори та фауни;

оглянемо приміщення колишньої астрономічної і метеорологічної обсерваторії («Білий слон»);

піднімемось на скелі гори Вухатий Камінь;

побачимо найвисокогірніші озера льодовикового походження;

скупаємося у Дзембронських водоспадах;

прокинемося у місці, створеному для зустрічі сонця у горах;

спробуємо високогірну свіжу бринзу і повечеряємо карпатським баношем (у червні – вересні), спробуємо унікальну мінеральну воду.

ДЕТАЛЬНА НИТКА МАРШРУТУ

1 день: місто Івано-Франківськ – село Кваси, 580 м – полонина Джорджева прелука, 1105 м – полонина Менчул, 1238 м;

2 день: полонина Менчул – полонина Шешул – гора Петрос, 2020 м – полонина Головчеська, 1400 м – перемичка, притулок Карпатського біосферного заповідника;

3 день: перемичка – гора Говерла, 2061 м – гора Брескул (Брецкул), 1911 м – гора Пожижевська, 1822 м – гора Данціж (Данцір, Данцер), 1850 м – гора Туркул, 1933 м – озеро Несамовите, 1750 м;

4 день: озеро Несамовите – озеро Бребенескул, 1801 – гора Шпиці, 1863 м – гора Ребра, 2001 м – гора Гутин Томнатик, 2016 м – гора Менчул (Мунчел), 1998 м – гора Дземброня, 1877 м – гора Попіван (Піп Іван) Чорногірський, 2022 м – урочище Погорілець;

5 день: урочище Погорілець – гора Вухатий камінь, 1864 м – Дзембронські (Смотрицькі) водоспади – полонина Смотрич;

6 день: полонина Смотрич – село Верхня Дземброня – місто Івано-Франківськ.


 7 км

 +690 м


З Івано-Франківська орендованим транспортом вирушаємо до мальовничого гірського села Кваси, що лежить на берегах Чорної Тиси на Закарпатті, звідки почнеться пішохідна частина походу. Село відоме особливим джерелом цілющої мінеральної води, якою ми наповнимо пляшки перед виходом на маршрут. Сама назва села походить від «квасної (кислої) води» – так тут називають мінеральну воду. 

У цей день у нас у планах пройти 7 км і набрати майже 700 м висоти, що непросто зробити у перший день у горах. Але вже після години ходу тіло звикне до навантаження і підйом проходитиме не так важко, як може здатися спочатку. Зазвичай до 18 години вечора група уже приходить на місце першої стоянки.

Полонина Менчул на висоті 1238 м прихистить нас для першої ночівлі у горах. На місці нашого табору буде можливість скуштувати молочні продукти, які роблять вівчарі у колибі, розташованій на цій полонині: бринзу, вурду, будз або купити свіжого молока до ранкової каші чи кави.

Кожного вечора спершу разом виконуємо таборову рутину (ставимо намети, облаштовуємо табір, збираємо дрова, готуємо вечерю тощо) та відпочиваємо біля вогнища, знайомлячись та слухаючи розповіді інструктора про майбутні плани. Вечір у горах – час для співів під гітару біля вогнища, ігор або тихих розмов і медитації під звуки гуцульської дримби.

   13 км

 +910 м


Кожний ранок починається із підйому о 7 годині (ентузіасти прокидатимуться раніше, вирушаючи до місць, де за словами гіда можна зустріти фантастичні світанки). Робимо фізичні вправи, готуючи м’язи до нових випробувань; поживно снідаємо; збираємося та ретельно прибираємо місце стоянки, забираючи із собою сміття, і залишаємо табір о 9 годині.

Через півтори години рівної дороги без значних перепадів висоти почнеться підйом на г. Петрос. Опівдні досягнемо вершини – 2020 м. Краєвид звідси складається з численних деталей: кілометри Чорногори, далекий Свидовець та навіть, румунські території на півдні. Спробуємо на висоті влаштувати обідню перерву (за сприятливих погодних умов), закарбовуючи  у пам’яті карпатський ландшафт з висоти.

Далі почнеться найцікавіше – знаменитий східний схил Петроса, який вважається одним із найважчих в Україні: спустимося на 500 м за лише 1200 м відстані стежки. Після  такого спуску коліна нормальної людини ще два дні залишаються «вдячними».

Приємний бонус: дорогою вниз у нас буде можливість побачити найвисокогірнішу печеру України Петрос-1 (вхід на висоті 1900 м). Звісно, без спеціального спорядження ми далеко не спустимося, але на декілька метрів пройти вглиб нам вдасться.

Спуск з Петроса завершиться на полонині Головчеській, після якої аж до кінця дня будемо йти дорогою без значних підйомів і спусків.

Ночуватимемо на так званій Перемичці між Петросом і Говерлою, поблизу будинку працівників Карпатського біосферного заповіднику. У випадку негоди можна заночувати у туристському притулку (ціна за ніч – 30 грн з людини). Зауважте, що притулок із простим інтер’єром: є лише дерев’яні стелажі для карематів і спальників, чого цілком достатньо для захисту від дощу та вітру.

 8 км

  +670 м


Від підніжжя Говерли нас відділяє 2 км плавного набору висоти. Ще 30 хвилин підйому – і ось ми у найвищій точці України! З Говерли видно далеко і багато: увесь Чорногірський хребет перед нами; на півночі – долина Івано-Франківська, на півдні – румунські території.

Після Говерли (автентична назва – Говирла) прямуємо Чорногірським хребтом, по якому в 1919-1939 рр. проходив кордон між Польщею та Чехословаччиною, а зараз тут знаходиться межа між Івано-Франківською та Закарпатською областями.

В цей день на нас ще чекають вершини Брескул (1911 м), Данціж (або Данцір, Данцер) (1850 м) і Пожижевська (1822 м). В улоговинах помітимо водойми, а також, можливо, непостійні озерця, існування яких залежить від посушливості сезону.

В льодовиковому карі під горою Туркул лежить озеро Несамовите (1750 м), яке заслуговує на більше, ніж кількахвилинна стоянка, тому біля нього зупинимося на ночівлю. Це одне з найвисокогірніших озер льодовикового походження в Українських Карпатах. В народі кажуть, що саме тут утворюється погода на Чорногорі.

Проте ми тут лише гості, тому будемо поводитися відповідно: не залишати жодного сміття (в тому числі вологих серветок чи паперу); не купатися в озері; не знищувати рослинність та не заважати  місцевим мешканцям, таких як тритони та червонокнижна жаба прудка.

Отже, цього вечора будуть деякі зміни звичного вечірнього розпорядку: вечерю готуватимемо на газових пальниках, оскільки не хочемо шкодити цьому прекрасному місцю. Дерева на такій висоті не ростуть, а тутешній жереп (сосна альпійська) є важливою складовою екосистеми озера і знаходиться під охороною.

З місця таборування цього дня буде можливість піднятися на вершину Туркул – місця, де можна побачити фантастичний гірський схід та захід сонця. Безперечно, для цього слід докласти немалих зусиль: здолати сам підйом та прокинутися рано-вранці.

 12 км

 + 440 м


Зранку ми побачимо ще одне озеро, але вже не так близько – з висоти хребта. Під горою Бребенескул (2035 м) на дні льодовикового кару лежить найбільш високогірне озеро українських Карпат – озеро Бребенескул (1801 м).

Далі прямуємо на одне з найбільш цікавих і впізнаваних місць Чорногори – г. Шпиці (1863 м). Назва відповідає вигляду: на її схилах виступають скелі до 50 м висотою, які нагадують шпиці. Ці декілька скельних насипів утворилися внаслідок давнього зледеніння. Сильно не ризикуючи, підкоримо деякі з них, зробивши просто вражаючі фотографії!

Далі стежка по хребту вестиме через вершини Ребра (2001 м), Гутин Томнатик (2016 м), Менчул (або Мунчел) (1998 м), Дземброня (1877 м). Весь цей час нас будуть супроводжувати панорамні краєвиди довкола.

У другій половині дня на нас чекає сходження на славнозвісну гору Попіван (або Піп Іван) (2022 м), на якій до 1939-ого року працювала астрономічна і метеорологічна обсерваторія, яка є найвище розташованою спорудою в Україні, в якій постійно перебували люди. На жаль, сьогодні вона не виконує своїх первинних функцій, хоч триває відновлення споруди. Зараз тут базується рятувальна група, а для нас є чудова можливість відпочити у приміщенні та заховатися від негоди чи вітру. Обсерваторію також називають «Білий слон»  імовірно, через її подібність під шаром снігу на цю тварину.

На вершині проводимо годину: слухаємо про історію і майбутнє обсерваторії та насолоджуємося краєвидами, потягуючи гарячий чай.

Після вершини спускаємось на 400 метрів і залишаємось на ночівлю в мальовничому місці, де колись був найвисокогірніший туристський притулок в Українських Карпатах (зараз – лише фундамент) . Вечерю готуємо також на газових пальниках.

 13 км

 +300 м


В першій половині дня на нас чекає гора Вухатий Камінь (1864 м). На її вершині знаходяться скелі своєрідної форми – такі собі кам’яні вуха гори, а також п’єдестал для крутих фотографій.

У другій половині дня продовжуємо втрачати висоту, стрімкою стежкою прямуючи вниз до одного із Дзембронських (Смотрицьких) водоспадів, сумарна висота каскадів яких становить близько 100 м, що є найвищою в Україні. У теплу погоду можна освіжитися під потоками падаючої води потоку Мунчель.

Після водоспаду залишається пройти ще годину і ось ми уже на нашій останній стоянці – галявині поблизу полонини Смотрич. Звідси зранку за умови хорошої погоди можна буде спостерігати схід сонця; а при вдалому розташуванні – навіть не виходячи з наметів (вдосвіта після важкого дня це надзвичайно приємна деталь!).

За декілька хвилин від місця стоянки знаходиться господарство, де місцеві вівчарі продають молочні продукти власного виробництва: бринзу, будз, вурду і т.п. Таке розташування чудова нагода приготувати останню в цьому поході святкову вечерю – смачнющий карпатський банош із бринзою та шкварками!

 4 км


В останній день залишається пройти 4 км, неспішно насолоджуючись чистим гірським повітрям і карпатським лісом. Стежкою у долину проминемо колибу вівчарів, у яких можна купити у дорогу місцевий сир, гриби, чай. Місце фінішу – село Верхня Дземброня, де на нас уже чекатиме орендований автобус.

Дорога до Івано-Франківська пролягає вздовж долини оспіваної В.Івасюком річки Чорний Черемош, під пісні якого покинемо цей чарівний гуцульський край.

ПОЧАТОК

Місце зустрічі групи з гідом – залізничний вокзал міста Івано-Франківськ, звідки машиною їдемо в село Кваси – початкової точки пішохідної частини походу. Відстань між цими населеними пунктами – 120 км, які долаються в середньому за 2,5 години.

Зверніть увагу: існує залізничне сполучення між Квасами та деякими великими містами України, тому є можливість доїхати потягом до місця старту (поїзд Київ-Рахів, Львів-Рахів, Одеса-Рахів). Таким чином можна зекономити на трансфері з Івано-Франківська.

ЗАВЕРШЕННЯ

Закінчення пішохідної частини маршруту в селі Дземброня, Івано-Франківської області.

Заздалегідь замовлений транспорт забере нас звідси до залізничного вокзалу м. Івано-Франківськ. У місті будемо до 18 години вечора. Приблизний час у дорозі – 2,5 години.

ВАРТІСТЬ

Що входить у вартість:

  • щоденне триразове харчування (гарячі сніданок та вечеря, обід-перекус);
  • переїзди за маршрутом (від місця зустрічі групи);
  • послуги гіда-інструктора;
  • оплата входу до об’єктів природно-заповідного фонду;
  • газ та користування пальником в разі потреби;
  • прокат групового спорядження (аптечка, котли тощо).

Що НЕ входить у вартість:

  • особисте спорядження.

Не отримали всіх відповідей? Зв’яжіться з нами зручним способом і отримайте безкоштовну консультацію від професійного гіда-інструктора!