Піп Іван Чорногірський

Тривалість 3 дні
Дата
Рівень складності Середній
Відстань 31 км
Основні пункти озеро Марічейка, гора Піп Іван Чорногірський, озеро Бребенескул, озеро Несамовите
Ціна 1800 ₴







ОПИСПО ДНЯХДЕТАЛІКАРТА

Через ліси та озера ідемо до гори Попіван (Піп Іван) Чорногірський (2,028 м) – однієї з найвищих і найцікавіших вершин українських Карпат. На вершині стоїть будівля, схожа на замок.  До 1939-ого року там працювала астрономічна і метеорологічна обсерваторія. Поляки проектували будівлю за принципом гармонійного поєднання із навколишнім середовищем. Здається, їм це вдалося. Зараз тут базуються високогірний пост рятувальників і триває проект із відновлення обсерваторії.

Першу ніч проведемо біля озера Марічейка, в оточенні сосен та ялин на висоті 1,510 м. Другу – біля найвищого в Українських Карпатах озера Бребенескул. 

 

Дивіться відео з цього походу за посиланням на YouTube.

   1 ДЕНЬ

 8 км  + 695 м


З Івано-Франківська 4 години їдемо в село Шибене – ідемо 4 години через ліс і полонину Веснарку – ночуємо біля озера Марічейка (1,510 м)

Місце початку пішохідної частини походу – село Шибене (Зелене). Їхати з Івано-Франківська доведеться близько 4 годин, тому в гори вирушаємо з самого ранку. Це село – останній населений пункт на річці Чорний Черемош, далі – лише напівмертве село Буркут і румунський кордон.

Через близькість до державного кордону України тут знаходиться прикордонна застава. Попередня реєстрація обов’язкова для всіх, хто йде на Мармароський хребет. Наш маршрут веде в інший бік – в сторону Чорногори, тому реєстрація нам не потрібна. Проте при собі слід мати документ, який посвідчує особу. Про це ми нагадаємо перед походом.

На початку проходимо один кілометр, перевіряючи зручність спорядження. Обідаємо неподалік від лісництва, перед зануренням у ліс.

Друга половина дня – 4-годинний підйом через ліс і полонину Веснарку. Іти нескладно, набір висоти поступовий. У нас достатньо часу, щоб робити зупинки після крутіших схилів.

Місце призначення цього дня – озера Марічейка, що спокійно лежить в оточенні хвойного лісу на висоті 1,510 м. Як це часто буває, про такі місця люблять вигадувати легенди: часто сумні, завжди магічні. Ми, наприклад, чули про особливу силу озера на світанку, побачивши яке, можна пізнати справжню радість.

Ввечері ми виконуємо таборову рутину (ставимо намети, облаштовуємо табір, збираємо дрова, готуємо вечерю), відпочиваємо біля вогнища, співаємо, граємо та медитуємо під звуки гуцульської дримби.

Так виглядає дорога у лісі, якою йдемо у перший день і вранці другого. Це стара, ще австрійська, дорога

   2 ДЕНЬ

12 км  + 950 м


Ідемо, поступово виходячи з лісу – підйом на Попіван (2,028 м) – ідемо по Чорногірському хребту – ночуємо біля озера Бребенескул (1,801 м)

Прокидаємося о 7 ранку – фізкультура, сніданок, прибирання місця стоянки  вихід із табору о 9 годині.

Другий день найважчий і найдовший, але найбільш насичений високогірними краєвидами, день походу. Зранку вирушаємо до головної мети походу – гори Попіван. Підніматися на вершину близько 3 годин. Дорогою побачимо поступову зміну ландшафту зі смерекових лісів на субальпійську рослинність (зарості чагарників та жерепу) та альпійські луки (полонини).

Стара австрійська дорога виводить на вершину з південно-східної сторони гори, де зараз відновлюється брама, яка колись була в’їздом на територію астрономічної і метеорологічної обсерваторії. Відкрили обсерваторію влітку 1938 р. Це була масштабна будівля із 43 кімнатами. Головним астрономічним інструментом був астрограф з діаметром об’єктива 33 см. Прийшла Друга світова війна і зірки відійшли на другий план. Обладнання забрали, решту розібрали місцеві. За радянських часів наука сюди не повернулася.

Зараз тут базуються високогірний пост рятувальників і триває проект із відновлення астрономічно-метеорологічної обсерваторії у співпраці Прикарпатського національного університету та Варшавського університету.

Як писав Ю. Андрухович, це «місце для обсервації, для споглядання, для вдивляння і спостереження – можливо, за ангелами, можливо, за кометами». Сьогодні тут можна сховатися від раптової негоди, а згодом, сподіваємося, і відновити споглядання зірок через телескопи.

Після обіду йдемо по стежині, яка проходить по західному схилу Чорногірського хребта, де навіть в найсухішу погоду можна знайти джерела з водою. Перед поворотом на озеро можна без рюкзаків збігати (або як вийде) на другу найвищу вершину України – Бребенескул (2,036 м).

Близько 19 години дійдемо до місця стоянки біля озера Бребенескул. Розводити багаття тут заборонено, тому користуємося газовими пальниками. Купатися, мити посуд, чистити зуби в озері не можна. Ми тут лише гості, тому будемо поводитися відповідно: не залишати жодного сміття (в тому числі вологих серветок чи паперу); не знищувати рослинність та не заважати місцевим мешканцям, таким як тритони та червонокнижна жаба прудка. 

Колишня обсерваторія на вершині Піп Івана

   3 ДЕНЬ

11 км  400 м


Рано прокидаємося – піднімаємося на гору Ребра (2,001 м), на скелі  Шпиць – ідемо по Чорногірському хребту – підходимо до озера Несамовите (1,750 м) – їдемо в Івано-Франківськ 2,5 години

Після раннього сніданку вирушаємо далі. Спершу піднімемось на гору Ребра (2,001 м), за нею – на Шпиці (1,863 м) – одне з найбільш цікавих і впізнаваних місць Чорногори. Назва відповідає вигляду: на її схилах виступають скелі до 50 м висотою, які нагадують шпиці. Ці декілька скельних насипів утворилися внаслідок давнього зледеніння. Сильно не ризикуючи, піднімемося на деякі з них.

Далі виходимо на Чорногірський хребет і йдемо до озера Несамовите (1,750 м). Воно лежить у льодовиковому карі під горою Туркул. Купатися в озері, залишати сміття, знищувати рослинність, ловити жаб не можна. Останніми роками озеро переживає не найкращі часи через наплив туристів та сміття, яке вони залишають. По можливості, збираємо сміття, залишене іншими, і йдемо далі.

Після озера починається спуск до турбази Заросляк, ще 2 години ходьби і сідаємо в автобус, який відвезе нас назад в Івано-Франківськ. В місті будемо близько 18 години.

СТАРТ / ФІНІШ

Зустрічаємося на залізничному вокзалі м. Івано-Франківськ, звідки їдемо в село Шибене. Відстань між ними – 140 км, які долаються в середньому за 3 години.

Завершуємо похід у турбазі Заросляк. Приблизний час у дорозі до Франківська – 2,5 години. В останній день походу у місті будемо до 18 години вечора

ЩО ВЗЯТИ

Збираєтеся у похід самостійно, але з нашими порадами. Після бронювання походу ми надішлемо вам детальний перелік рекомендованого одягу та спорядження. Також розповімо що підійде найкраще (температурний режим спального мішка, зручність рюкзака, витривалість намету тощо).

Тут є перелік спорядження для багатоденного походу у теплу пору року. 

ЗА ЩО ТА КОЛИ ПЛАТИТЕ

Для бронювання місця у групі потрібно сплатити 300 грн. Решту суму – при зустрічі готівкою чи переказом на банківську картку. Якщо ви не зможете піти, то передоплату можна використати для бронювання будь-якого іншого походу з нами.

Що включено:

  • харчування (від обіду в перший день до обіду в останній, будуть гарячі сніданок та вечеря, обід-перекус);
  • переїзди (з Івано-Франківська і назад);
  • робота інструктора;
  • оплата входу до заповідників;
  • використання групового спорядження (аптечка, газовий пальник, котли і т.п.).

Що НЕ включено:

  • особисте спорядження (спальник, рюкзак тощо, є оренда).

ВАРТІСТЬ ПРОКАТУ

  • місце в наметі: 105 грн/3 дні;
  • спальний мішок: 150 грн/3 дні;
  • рюкзак: 150 грн/3 дні;
  • килимок (каремат): 30 грн/3 дні;
  • трекінгові палиці: 90 грн/3 дні.

Вартість оренди повного набору спорядження – 500 грн.

З КИМ

Розмір групи – від 4 до 10 учасників. Частіше ми збираємо невеликі команди: легше знайти спільну мову, комфортніше йти в одному темпі. Також це вимога екосвідомого принципу «не залишати слідів у дикій природі».

ЩО ПО ПОГОДІ

Погода в Карпатах мінлива, тому будь-який прогноз – ненадійний. Перед конкретною датою походу ми спробуємо якнайточніше сказати, до якої погоди готуватися.

В середньому в Карпатах в теплий період року (травень-вересень) вдень при ясній погоді температура +15…+20 градусів вдень та +3…+7 вночі. Якщо день хмарний і дощовий, то температура і вдень, і вночі приблизно однакова: +5…+15. Загальний принцип формування погодних умов у горах: з кожною сотнею метрів набору висоти температура знижується, а кількість опадів зростає.

Дощі тут падають в середньому вдвічі-втричі частіше, ніж на решті території України; а у травні та вересні вночі можливі заморозки. Найвологіший місяць в році – червень, найсухіший і найтепліший – серпень.

Дощів тут багато, тому не варто економити на водостійкому одязі та спорядженні. Часто вітряно: хороша куртка та міцний намет – обов’язкові.



1 день: село Шибене (Зелене) – полонина Веснарка – озеро Марічейка, 1510 м;

2 день: озеро Марічейка – гора Піп Іван Чорногірський, 2028 м – гора Дземброня, 1877 м – гора Бребенескул, 2036 м – озеро Бребенескул;

3 день: гора Гутин Томнатик, 2016 м – гора Ребра, 2001 м – озеро Несамовите – турбаза Заросляк.

Є питання? Ось як з нами зв’язатися.

Розклад усіх походів є тут.