Маршрут проходить по двох гірських масивах – Свидовцю та полонині Красна, які розділяє долина річки Тересва.  Свидовець – це високий, широкий та переважно безлісий хребет. Він тягнеться лінією гір із куполоподібними вершинами без великих перепадів висот між ними, а тому іти комфортно. Звідси добре спостерігати за сусідніми гірськими хребтами – високою Чорногорою та кам’яними Горганами.  За похід побачимо високогірні озера, назви яких – це суміш румунської, угорської мов та гуцульської говірки: Ворожеска, Герашаска, Івор.

Полонина Красна є непопулярним місцем для походів, а тому тут буде менше людей і більше усамітнення з природою. Хоча висоти цього хребта в основному до 1500 м, тут багато безлісих полонин, з яких легко спостерігати гірські простори навколо.

В останній день ми спустимося у село Колочава та кілька годин погуляємо. У селі діють аж 10 музеїв. Із найцікавіших:

• музей присвячений закарпатській вузькоколійці;
• музей про зниклу професію бокорашів – тих, хто сплавляв ліс по гірських річках;
• музей-скансен «Старе село» про сільську архітектуру та побуту; 
• «Лінія Арпада» – присвячений Другій світові війні; 
• музей «Бункер Штаєра» про діяльність місцевих повстанців.

Після сільської прогулянки подивимося на ведмедів у Центрі реабілітації бурого ведмедя. Там живе близько 20 ведмедів, які зазнали жорстокого поводження або постраждали внаслідок стихійного лиха. Центр робить важливу справу, до якої ми зможемо долучитися фінансово.

В останній день також побачимо легендарне озеро Синевир – найбільше в Українських Карпатах. До нього піднімемося без рюкзаків.

Де ночуємо:

Першу ніч проведемо на полонині Браїлка на висоті 1,300 метрів. Наступна стоянка – біля озера Ворожеска. В інші дні намети будемо ставити на полонинах і в лісах вздовж хребтів. Остання ночівля – за 1 км від села Колочава.

Для кого: 

Цей похід для тих, хто вже має досвід походів і ночівель у наметах, або знає межі своєї витривалості. Його складність не у наборі висоти та складних підйомах, а у тривалості – 7 днів, і відстані – 77 км. 

Недоліки: 

Перша частина маршруту проходить по Свидовцю, який через невеликі перепади висот і погане українське природоохоронне законодавство люблять джипери. Тому є висока ймовірність зустріти в горах авто, а частина стежки на хребті роз’їжджена у широку дорогу. Біля озера Герашаска іноді десантуються відразу десятки туристів, яких привезли на позашляховику з Драгобрату. Будемо намагатися уникати цього.

 

Дивіться відео з першої половини цього походу за посиланням на YouTube.

 

1 ДЕНЬ

 5 км  + 750 м

---

Зустріч в Івано-Франківську – переїзд в село Кваси – підйом до полонини Браїлка, 1300 м

З Івано-Франківська їдемо в гірське село Кваси на берегах Чорної Тиси на Закарпатті. Село відоме джерелами мінеральної води. Сама назва села походить від «квасної» (кислої) води – так тут називають мінеральну воду. 

У цей день у нас у планах пройти 5 км і набрати майже 750 м висоти, що непросто зробити у перший день у горах. Але вже після години ходу тіло звикне до навантаження і підйом проходитиме легше. Зазвичай до 18 години вечора ми уже приходимо на місце першої стоянки.

Наша ціль в цей день – полонина Браїлка, яка знаходиться на висоті 1,300 метрів на схилі гори, на яку завтра будемо сходити. Стежка вестиме нас через ароматний карпатський буково-смерековий ліс в урочищі Тростянець.

Кожного вечора спершу разом виконуємо таборову рутину (ставимо намети, облаштовуємо табір, збираємо дрова, готуємо вечерю) і відпочиваємо біля вогнища, просто гуляємо та насолоджуємося природою. Вечір у горах – час для веселих співів під гітару та ігор або тихих розмов і медитації під звуки гуцульської дримби. 

2 ДЕНЬ

 14 км  + 1000 м

---

Підйом на г. Близниця Велика, 1881 м – озеро Івор – Жандарми – підніжжя гори Стіг, 1704 м – ночівля біля озера 

Кожний ранок починається із підйому о 7 годині. Зарядка – сніданок – збори – прибирання місця стоянки – вихід на стежку о 9 годині.

Сьогодні виходимо на Свидовецький хребет і піднімаємося на першу вершину, яка є одночасно і найвищою на всьому Свидовці – Близниця Велика (або Ближниця) (1,881 м). Дорогою на неї ми пройдемо південну вершину Близниці, яка лише на 10 м нижче схожого за формою сусіда. Вершина примхлива і особливо небезпечна взимку та в період танення снігу. Втім, і влітку погода може серйозно ускладнити підйом; часом доводиться боротися зі штормовим вітром.

На урвищах двох вершин-близнюків знаходяться скелі, що охороняються. Вони цінні насамперед наскельною рослинністю: зустрічаються айстра альпійська, дріада восьмипелюсткова, котячі лапки карпатські, ломикамінь.

Праворуч від Близниці на висоті 1,600 м в улоговині видовженої форми побачимо озеро Івор (або Драгобратське озеро): досить невелике (довжиною 55 м і шириною 21 м; 0,1 га), заховане за гірським хребтом. Найкраще його спостерігати згори, тому спускатися до нього не будемо. Згідно з легендою це сльози гуцулки, яка тужила за закоханими у неї братами, яких згубила через свою примху. Дівчина хотіла отримати чарівну квітку зі схилів Близниці, таким чином вирішивши кому з них надати перевагу. Далі проходитимо вершину Жандарм, у якої три найвищі точки – кажуть, це саме ті жандарми, які прийшли розслідувати трагедію та окам’яніли від побаченого. З тих часів вони незворушно стоять на підході до Близниці та оберігають спокій закоханих. І дійсно, здалеку форми цих скелястих уступів нагадують людські фігури.

З Жандармів добре видно вершини Чорногірського хребта, Горган і Драгобрат. Звідти на східний схил близької гори Стіг тягнеться гірськолижний підйомник. У цій частині хребта немає значних підйомів і спусків, але ми будемо досить високо, тому можна буде розслабитися та насолоджуватися краєвидами довкола, ідучи досить просторою та второваною стежкою.

Проминувши гору Великий Котел, звернемо направо і почнемо різко спускатися до озера Ворожеска (або Тритон) (1,460 м) північного схилу Свидовецького масиву, де і влаштуємо табір. Озеро складається із верхнього (0,7 га) та нижнього – меншого в декілька разів (0,2 га), які розташувалися у глибокому котлі – льодовиковому цирку, де колись був льодовик. Сонце сюди практично не дістає, тому сніг влітку тут звичайне явище. Сніжник, яким живиться озеро, повністю тане лише у дуже спекотні роки.

Готувати вечерю цього вечора будемо на газових пальниках, адже дерева залишилися нижче субальпійського поясу, а зарослі хвойного чагарнику або жерепу (сосни гірської), які тут ростуть, перебувають під охороною і палити їх заборонено. Гірська сосна вважається найбільш високогірним деревом України, проте її поширення дуже страждає від байдужості туристів та пастухів.

3 ДЕНЬ

 12 км  + 730 м

---

Ідемо по Свидовецькому хребту – озеро Герашаска – ночівля на хребті

Піднімаємося знову на головний Свидовецький хребет і верхів’ям прямуємо до найбільшого озера хребта – Герашаска (або Догяска, Герешавське озеро). Озеро займає 1,2 га і є гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення, що знаходиться на висоті 1,577 м при північно-східному схилі гори Догяска. Наповнюється здебільшого водами від танення снігу і дає початок гірській річці Косівська.

Після Герашаски піднімаємось на гору Геришаска (1762 м) та рухаємось на захід. Цю частину Свидовця також називають ще Темпа. Під Геришаскою пообідаємо, потім залишається пройти ще 5 км і ми на стоянці. Сьогодні ми влаштовуємо табір на відкритій ділянці хребта, тому готуємо їсти також на пальниках. 

4 ДЕНЬ

 15 км  + 480 м

---

Четвертий день буде відносно легким, адже не буде великих підйомів, хоч і відстань в цей день пройдемо чималу. 

5 ДЕНЬ

 12 км  + 1000 м

---

На 5 день нас чекає спуск в село Усть-Чорна, де ми докупимо продукти, пройдемо 1,5 км селом і почнемо підніматися на полонину Красну. 

Перед пійдомом обідаємо і набираємось сил, бо набрати доведеться немало – 800 м. Спершу пройдемось буковим лісом, який охороняюється ЮНЕСКО і входить до Карпатського біосферного заповідника.

Заночуємо за горою Климова.

6 ДЕНЬ

 19 км  + 600 м

---

6 день є найдовшим серед усіх, майже 20 км! Але дорога буде без великих підйомів, по відносно рівній поверхні. Хребет поступово почне знижуватись, а полонина переходити в ліс.

Наша остання ночівля буде біля села Колочава.

7 ДЕНЬ

 1 км 

---

Спускаємося в село Колочава, де скинемо рюкзаки та кілька годин будемо гуляти по місцевих музеях. 

Після сільської прогулянки подивимося на ведмедів у Центрі реабілітації бурого ведмедя. 

Ще трохи під’їдемо на бусі, залишимо в ньому рюкзаки та піднімемося до озера Синевир. 

Повернемося в Івано-Франківськ близько 19 години.

СТАРТ / ФІНІШ

Зустрічаємося на залізничному вокзалі м. Івано-Франківськ, звідки їдемо в село Кваси. Відстань між ними – 120 км, які долаються в середньому за 2,5 години.

Зверніть увагу: існує залізничне сполучення між Квасами та деякими великими містами України, тому є можливість доїхати потягом до місця старту (поїзд Київ-Рахів, Львів-Рахів, Одеса-Рахів). 

Закінчення пішохідної частини маршруту в селі Колочава, Закарпатської області. В останній день походу у місті будемо до 19 години вечора. 

ЩО ВЗЯТИ

Збираєтеся у похід самостійно, але з нашими порадами. Після бронювання походу ми надішлемо вам детальний перелік рекомендованого одягу та спорядження. Також розповімо що підійде найкраще (температурний режим спального мішка, зручність рюкзака, витривалість намету тощо).

Тут є перелік спорядження для багатоденного походу у теплу пору року. 

ЗА ЩО ТА КОЛИ ПЛАТИТЕ

Для бронювання місця у групі потрібно сплатити 300 грн. Решту суму – при зустрічі готівкою чи переказом на банківську картку. Якщо ви не зможете піти, то передоплату можна використати для бронювання будь-якого іншого походу з нами.

Що включено:

• харчування (від обіду в перший день до обіду в останній, будуть гарячі сніданок та вечеря, обід-перекус);
• переїзди (з Івано-Франківська і назад);
• вхід і екскурсія по музею у Колочаві, вхід у Центр реабілітації бурих ведмедів;
• робота інструктора;
• оплата входу до заповідників;
• використання групового спорядження (аптечка, газовий пальник, котли і т.п.).

Що НЕ включено:

• особисте спорядження (спальник, рюкзак – ваші, але можемо дати в оренду).

ВАРТІСТЬ ПРОКАТУ

• місце в наметі: 245 грн/7 днів;
• спальний мішок: 350 грн/7 днів;
• рюкзак: 350 грн/7 днів;
• килимок (каремат): 70 грн/7 днів;
• трекінгові палиці: 210 грн/7 днів.

З КИМ

Розмір групи – від 4 до 10 учасників. Частіше ми збираємо невеликі команди: легше знайти спільну мову, комфортніше йти в одному темпі. Також це вимога екосвідомого принципу «не залишати слідів у дикій природі».

ЩО ПО ПОГОДІ

Погода в Карпатах мінлива, тому будь-який прогноз – ненадійний. Перед конкретною датою походу ми спробуємо якнайточніше сказати, до якої погоди готуватися.

В середньому в Карпатах в теплий період року (травень-вересень) вдень при ясній погоді температура +15…+20 градусів вдень та +3…+7 вночі. Якщо день хмарний і дощовий, то температура і вдень, і вночі приблизно однакова: +5…+15. Загальний принцип формування погодних умов у горах: з кожною сотнею метрів набору висоти температура знижується, а кількість опадів зростає.

Дощі тут падають в середньому вдвічі-втричі частіше, ніж на решті території України; а у травні та вересні вночі можливі заморозки. Найвологіший місяць в році – червень, найсухіший і найтепліший – серпень.

Дощів тут багато, тому не варто економити на водостійкому одязі та спорядженні. Часто вітряно: хороша куртка та міцний намет – обов’язкові.

1 день: місто Івано-Франківськ – село Кваси, 535 м – урочище Тростянець – полонина Браїлка (Браівка), 1300 м;

2 день: полонина Браїлка – полонина Стримческа – гора Близниця, 1872 м – гора Близниця Велика, 1881 м – озеро Івор (Драгобратське) – гора 1-й Жандарм, 1763 м – гора Стіг, 1704 м – гора Великий Котел, 1771 м – озеро Ворожеска (Тритон), 1460 м;

3 день: озеро Ворожеска, 1460 м – озеро Герашаска (Догяска), гора Геришаска, 1762 м – гора Унгаряска, 1707 м;

4 день: гора Темпа, 1621 м – гора Стоги, 1378 м – гора Менчул, 1369 м;

5 день: гора Кохання, 825 м – село Усть-Чорна – гора Климова;

6 день: гора Сигланський, 1564 м – гора Топас, 1548 м;

7 день: село Колочава – озеро Синевир.