Свидовець

Тривалість 6 днів
Дата
Рівень складності Вище середнього
Нитка маршруту с. Кваси − пол. Браівка − г. Близниця − г. Стіг − оз. Ворожеска − оз. Геришаска − оз. Догояска − г. Татарука − витік Чорної Тиси − г. Братківська − пол. Вовкани − с. Климпуші
Відстань 52 км
Ціна 2500 ₴






ОПИСПО ДНЯХДЕТАЛІНА КАРТІ

Свидовець – високий, широкий та переважно безлісий. Це означає, що у цьому поході буде багато неба, простору, краєвидів та широкий кут огляду. Хребет тягнеться хвилястою лінією гір із куполоподібними вершинами у жовто-зелених барвах. Звідси добре спостерігати за сусідніми гірськими хребтами – високою Чорногорою та кам’яними Горганами. 

Ми піднімемося на гори Близниця (1881 м), Стіг (1704 м), Великий Котел (1771 м), Трояска (1702 м), Татарука (1707 м), Братківська (1788 м). Тут немає великих перепадів між сідловинами і вершинами, а тому іти комфортно. А між верхами – полонини, вкриті густою травою – ідеальні пасовиська, тому часто зустрічатимуться корови, вівці та коні. 

За похід побачимо декілька високогірних озер Закарпаття, назви яких – це суміш румунської, угорської мов та гуцульської говірки: Івор, Ворожеска, Герашаска, Апшинець.

Першу ніч проведемо на полонині Браїлка на висоті 1,300 метрів. Дві наступних стоянки – біля озер. У четвертий день зупинимося недалеко від витоку річки Чорна Тиса. З полонини, де ночуємо в останній день, зможемо побачити схід сонця.

1 ДЕНЬ

 5 км  + 750 м


Зустріч в Івано-Франківську – переїзд в село Кваси – підйом до полонини Браїлка, 1300 м

З Івано-Франківська їдемо в гірське село Кваси на берегах Чорної Тиси на Закарпатті. Село відоме джерелами мінеральної води. Сама назва села походить від «квасної» (кислої) води – так тут називають мінеральну воду. 

У цей день у нас у планах пройти 5 км і набрати майже 750 м висоти, що непросто зробити у перший день у горах. Але вже після години ходу тіло звикне до навантаження і підйом проходитиме легше. Зазвичай до 18 години вечора ми уже приходимо на місце першої стоянки.

Наша ціль в цей день – полонина Браїлка, яка знаходиться на висоті 1,300 метрів на схилі гори, на яку завтра будемо сходити. Стежка вестиме нас через ароматний карпатський буково-смерековий ліс в урочищі Тростянець.

Ввечері ми виконуємо таборову рутину (ставимо намети, облаштовуємо табір, збираємо дрова, готуємо вечерю), відпочиваємо біля вогнища, співаємо, граємо та медитуємо під звуки гуцульської дримби.

2 ДЕНЬ

 12 км  + 890 м


Підйом на г. Близниця Велика, 1881 м – озеро Івор – Жандарми – підніжжя гори Стіг, 1704 м – ночівля біля озера Ворожеска

Кожний ранок починається із підйому о 7 годині (ентузіасти прокидатимуться раніше, щоб зустріти світанок). Дві години для: фізичних вправ, сніданку, зборів і прибирання місця стоянки.

Сьогодні виходимо на Свидовецький хребет і піднімаємося на першу вершину, яка є одночасно і найвищою на всьому Свидовці – Близниця Велика (або Ближниця) (1,881 м). Дорогою на неї ми пройдемо також південну вершину Близниці, яка лише на 10 м нижче схожого за формою сусіда. Вершина примхлива і особливо небезпечна взимку та в період танення снігу. Втім, і влітку погода може серйозно ускладнити підйом; часом доводиться боротися зі штормовим вітром.

На урвищах двох вершин-близнюків знаходяться скелі, що охороняються. Вони цінні насамперед наскельною рослинністю: зустрічаються айстра альпійська, дріада восьмипелюсткова, котячі лапки карпатські, ломикамінь та, навіть, червонокнижний едельвейс.

Праворуч від Близниці на висоті 1,600 м в улоговині видовженої форми побачимо озеро Івор (або Драгобратське озеро): досить невелике (довжиною 55 м і шириною 21 м; 0,1 га), заховане за гірським хребтом. Найкраще його спостерігати згори, тому спускатися до нього не будемо. Згідно з легендою це сльози гуцулки, яка тужила за закоханими у неї братами, яких згубила через свою примху. Дівчина хотіла отримати чарівну квітку зі схилів Близниці, таким чином вирішивши кому з них надати перевагу. Далі проходитимо вершину Жандарм, у якої три найвищі точки – кажуть, це саме ті жандарми, які прийшли розслідувати трагедію та окам’яніли від побаченого. З тих часів вони незворушно стоять на підході до Близниці та оберігають спокій закоханих. І дійсно, здалеку форми цих скелястих уступів нагадують людські фігури.

З Жандармів добре видно вершини Чорногірського хребта, Горган і Драгобрат. Звідти на східний схил близької гори Стіг тягнеться гірськолижний підйомник.

У цій частині хребта немає значних підйомів і спусків, але ми будемо досить високо, тому можна буде розслабитися та насолоджуватися краєвидами довкола, ідучи досить просторою та второваною стежкою.

Проминувши гору Великий Котел, звернемо направо і почнемо різко спускатися до озера Ворожеска (або Тритон) (1,460 м) північного схилу Свидовецького масиву, де і влаштуємо табір.

Озеро складається із верхнього (0,7 га) та нижнього – меншого в декілька разів (0,2 га), які розташувалися у глибокому котлі – льодовиковому цирку, де колись був льодовик. Сонце сюди практично не дістає, тому сніг влітку тут звичайне явище. Сніжник, яким живиться озеро, повністю тане лише у дуже спекотні роки.

Готувати вечерю цього вечора доведеться на газових пальниках, адже дерева залишилися нижче субальпійського поясу, а зарослі хвойного чагарнику або жерепу (сосни гірської), які тут ростуть, перебувають під охороною і рубати їх заборонено. Гірська сосна вважається найбільш високогірним деревом України, проте її поширення дуже страждає від байдужості туристів та пастухів.

Однак, безперечно, це буде одна із найгарніших стоянок.

3 ДЕНЬ

 7 км  + 400 м


Ідемо по Свидовецькому хребту – озеро Герашаска – ночівля біля озера Апшинець

Третій день – наш найбільш «озерний» день!

Зранку снідаємо та набираємося бадьорості: кавою або купанням в чистому гірському озері із температурою води близькою до нуля.

Цей день, екватор нашого походу, буде легшим за інші: загалом пройдемо лише 7 км. У наших планах милування озерами та знайомство із альпійським рельєфом з притаманними йому моренами, долинами, скелястими стінками та гострими уступами.

Піднімаємося знову на головний Свидовецький хребет і верхів’ям прямуємо до найбільшого озера хребта – Герашаска (або Догяска, Герешавське озеро), біля якого влаштуємо обідню перерву. Озеро займає 1,2 га і є гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення, що знаходиться на висоті 1,577 м при північно-східному схилі гори Догяска. Наповнюється здебільшого водами від танення снігу і дає початок гірській річці Косівська.

Після Герашаски проходимо ще 4 км, які відділяють нас від озера Апшинець (або Трояска) (1487 м) – останнього озера в цьому поході. Його глибина більше 3 м, вода синя та прозора, у ній дивовижно віддзеркалюються навколишні вершини та хмари. Лісовий масив поряд із ним вміщує рідкісні види рослин і відіграє важливу водорегулюючу роль, тому охороняється у межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення (Апшинецький заказник).

На цій стоянці користуватися дровами знову не будемо; готуватимемо їжу на газовому пальнику.

4 ДЕНЬ

 9 км  + 370 м


Слід прокинутися рано, щоб не пропустити ранковий туман над озером.

В першій половині дня вирушимо на північний відріг (плайку) головного хребта, пройшовши гори Трояска (1702 м) і Татарука (1707 м), звідки добре видно кам’янистий масив Ґорґан, а також вже пройдений нами шлях.

З вершин спускаємось до полонини Ріпта Апшинецька, де можна познайомитися із побутом та купити свіжих молочних продуктів у вівчарів.

Далі стежка веде нас до лісу, де і закінчується хребет Свидовець. Після перерви на обід проминемо перевал Околе (1193 м), де колись проходила дорога, збудована ще австрійцями та німцями, яка з’єднувала села Чорна Тиса та Усть Чорна.

Через 1 кілометр доходимо до місця, де починається річка Чорна Тиса, яка разом із Білою Тисою утворює повноводну річку Тису – найбільшу ліву притоку Дунаю. Біля витоку річки знаходиться пам’ятний знак, із символами усіх країн, через які вона протікає – Україна, Угорщина, Румунія, Словаччина і Сербія.

На лісовій галявині поблизу ми залишимося на ночівлю, досі маючи можливість бачити Свидовець.

5 ДЕНЬ

 17 км  + 730 м


Цей день особливо запам’ятається: по-перше, попереду досить важкий підйом на вершину Братківська із набором висоти в середньому 500 м за 2 км; по-друге, це буде найтриваліший день, адже пройти доведеться аж 17 км. Проте на 5 день походу, коли всі адаптуються, запасів їжі залишиться небагато, а весь зайвий одяг згорить у вогні при спробі сушіння, ця відстань здасться не такою і важкою!

Спершу звивиста стежка лісом, далі – штурм вершини. Вийшовши на вершину Братківську (1788 м), потрапимо на інший гірський масив – Горгани, на якому ми, щоправда, пробудемо всього годину, після чого почнемо втрачати висоту. Але перед цим зможемо оцінити всю красоту та грандіозність пройденого нами всього за п’ять днів шляху.

Спускаючись досить стрімкою стежкою через полонину Братківську зайдемо у густий карпатський ліс, яким будемо іти щонайменше 3 години.

На полонині Вовкани (1,034 м) зупиняємося для останньої ночівлі у цьому поході. Звідси зранку зможемо спостерігати схід сонця над пасмом гір.

6 ДЕНЬ

 6 км  + 52 м


В останній день можна поспати трохи довше, не поспішаючи повертатися у загазовані міста. Від цивілізації нас відділяє всього 6 км, які ми пройдемо приблизно за 3 години.

О 10 годині ранку залишаємо табір і, насолоджуючись чистим гірським повітрям, спускаємося у невелике село Климпуші, звідки повертаємося до Івано-Франківська.

СТАРТ / ФІНІШ

Зустрічаємося на залізничному вокзалі м. Івано-Франківськ, звідки їдемо в село Кваси. Відстань між ними – 120 км, які долаються в середньому за 2,5 години.

Зверніть увагу: існує залізничне сполучення між Квасами та деякими великими містами України, тому є можливість доїхати потягом до місця старту (поїзд Київ-Рахів, Львів-Рахів, Одеса-Рахів). 

Закінчення пішохідної частини маршруту в селі Климпуші, Івано-Франківської області. У місті будемо до 18 години вечора.

ЩО ВЗЯТИ

Збираєтеся у похід самостійно, але з нашими порадами. Ми розповімо про відповідність походу одягу та спорядження (температурний режим спального мішка, зручність рюкзака, витривалість намету тощо).

Тут є наш перелік спорядження для багатоденного походу у теплу пору року. 

ВАРТІСТЬ ПРОКАТУ

  • намет: 70 грн/доба;
  • спальний мішок: 50 грн/доба;
  • рюкзак: 50 грн/доба;
  • килимок (каремат): 10 грн/доба;
  • трекінгові палиці: 30 грн/доба.

ЗА ЩО ТА КОЛИ ПЛАТИТЕ

Оплата готівкою при зустрічі з провідником на вокзалі або раніше банківським переказом; передоплату не просимо.

Що включено:

  • їжа 3 рази на день;
  • переїзди (від місця зустрічі);
  • робота інструктора;
  • оплата входу до заповідників;
  • газ та користування пальником;
  • використання групового спорядження (аптечка, котли і т.п.).

Що НЕ включено:

  • особисте спорядження (спальник, рюкзак – ваші, але можемо посприяти).

З КИМ

Розмір групи – від 4 до 10 учасників. Частіше ми збираємо невеликі команди: легше знайти спільну мову, комфортніше йти в одному темпі. А ще це вимога екосвідомого принципу «не залишати слідів у дикій природі».

ЩО ПО ПОГОДІ

Погода в Карпатах досить мінлива, тому будь-який прогноз – ненадійний. Перед конкретною датою походу ми спробуємо якнайточніше вас зоорієнтувати у питаннях погоди.

Згальний принцип формування погодних умов у горах: з кожною сотнею метрів набору висоти температура знижується, а кількість опадів зростає.

В середньому в Карпатах в теплий період року (травень-вересень) вдень при ясній погоді температура +10…+20 градусів вдень та +3…+7 вночі. Якщо день хмарний і дощовий, то температура і вдень, і вночі приблизно однакова: +5…+15.

Дощі тут падають в середньому вдвічі-втричі частіше, ніж на решті території України; а у травні та вересні вночі можливі заморозки. Найвологіший місяць в році – червень, найсухіший і найтепліший – серпень.

ЯК ІДЕМО:

1 день: місто Івано-Франківськ – село Кваси, 535 м – урочище Тростянець – полонина Браїлка (Браівка), 1300 м;

2 день: полонина Браїлка – полонина Стримческа – гора Близниця, 1872 м – гора Близниця Велика, 1881 м – озеро Івор (Драгобратське) – гора 1-й Жандарм, 1763 м – гора Стіг, 1704 м – гора Великий Котел, 1771 м – озеро Ворожеска (Тритон), 1460 м;

3 день: озеро Ворожеска, 1460 м – озеро Герашаска (Догяска), 1577 м – озеро Апшинець (Трояска), 1487 м;

4 день: озеро Апшинець – гора Трояска, 1702 м – гора Татарука, 1707 м – полонина Ріпта Апшинецька – перевал Околе, 1193 м – витік річки Чорна Тиса;

5 день: гора Братківська, 1788 м – полонина Братківська – полонина Вовкани, 1034 м;

6 день: полонина Вовкани – село Климпуші – місто Івано-Франківськ.

Є питання? Ось як з нами зв’язатися.