Лікійська стежка – це 540 км від міста Фетхіє до містечка Гейкбаірі біля Анталії. Автором маршруту є американка Кейт Клоу, яка жила у Туреччині та захоплювалася місцевою історією. Вона опублікувала книгу-путівник, де описала маршрут, прокладений по колишнім торговельним шляхам античних лікійської, грецької та римської цивілізацій. Людям він сподобався і тепер його регулярно включають у рейтинги найгарніших пішохідних стежок світу.

За 7 днів ми пройдемо 80 км по Західній частині Лікійської стежки. Похід запам’ятається таким:

• Надзвичайно вдале поєднання пейзажів скелястих Таврських гір і узбережжя Середземного моря з лагунами, бухтами та долинами. Ви здивуєтеся, як багато різних ландшафтів можна встигнути побачити за тиждень: сухі хвойні ліси, високі гірські стіни, блакитні лагуни, поля ячменю, вологий ліс із захованими водоспадами, морські пляжі.
• Бірюзовий колір моря, який змінює насиченість в залежності від часу доби, висоти та погоди – абсолютно фантастичний, це любов з першого погляду. Спустимося поплавати у ньому два рази за похід. Прозора вода, чисті думки та розслаблене тіло після денних переходів.
• Середземноморська флора та фауна. Тут іноді здається, що йдеш по дендропарку. Весною все цвіте та пахне медом, восени – відцвітає та пахне літом, що минає. Кедри, оливи, акації, сосни. Великі черепахи повзають по лісу, кози бігають по крутих скелях.
• Місцева кухня, турецька кава і свіжі фрукти. Наш шлях проходить через невеликі турецькі селища, в яких будемо пробувати турецькі страви, купувати фрукти та пити свіжі соки. 
• Древня цивілізація лікійців. У цьому поході будемо не лише насолоджувалися краєвидами, але й дізнаватися про місцеву культуру та життя: сучасне турецьке та давніше – лікійське, грецьке, римське, османське. Ми присвятили багато часу їх дослідженню і гід у поході буде розказувати та показувати все, що знає. У планах – відвідини руїн міста Ксанф та храмового комплексу Летоон, які входять до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

0 ДЕНЬ

---

Спершу потрібно дістатися міста Фетхіє. З України є регулярні авіарейси в місто Даламан, яке знаходиться за 45 км від Фетхіє. В тому числі є рейси лоукост-компанії Pegasus зі Львова та Києва. Ми допоможемо обрати та купити найзручніші квитки. Можливий доїзд разом із гідом.

Зустріч із гідом у хостелі напередодні походу або вранці першого дня походу у Фетхіє у місці, яке вам повідомить гід.

1 ДЕНЬ

  10 км

---

Фетхіє – Каякьой

В першій половині дня гуляємо по Фетхіє (турецькою звучить як «фе-ті-йе»).

Південь Туреччини – сейсмічно активний регіон, і у 1958 р. землетрус зруйнував майже все у Фетхіє. Вціліли руїни фортеці лікійського міста Тельмессос, яке існувало тут раніше, та декілька лікійських гробниць. Одна з них особливо вражаюча – це Могила Амінтаса. Ззовні має іонічний фасад храму, висічений у скелі в 350 році до нашої ери, на честь сина Амінтаса Гермапія. Також піднімемося до залишків фортеці хрестоносців на схилі пагорба над Фетхіє, побудовану лицарями Святого Іоанна на початку 15-го століття на більш ранніх конструкціях (можливо, лікійських, грецьких та римських разом узятих).

Далі на громадському транспорті їдемо у містечко Каякьой. Історія цього місця цікава та сумна. Це залишки поселення не таких давніх часів, як лікійські гробниці. Колись воно називалося Левіссі, в ньому жили греки. У ХХ ст. їм довелося покинути свої домівки. Зараз тут сотні порожніх кам’яних будинків і християнських церков, які поступово руйнуються. У двох церквах (Катапонагая та Таксіаркіс) частково збереглися розпис і чорно-біла галькова підлога.

Це місто-привид нагадує про турецько-грецькі складні відносини в минулому та спроби досягнути миру. Османські християни переїхали з прибережної Туреччини до Греції (в тому числі з Левіссі та багатьох інших поселень), під час загального обміну населенням, який контролювала Ліга Націй у 1923 році після війни за незалежність Туреччини. Оскільки греків-християн було набагато більше, ніж греків-мусульман, багато міст Туреччини залишилися без заселення після обміну населенням. Крім того, як і Фетхіє, Каякьой сильно постраждав від землетрусу в 1957 році.

Після дослідження Каякьоя ми заходимо у хвойний ліс, по якому пройдемо близько двох годин до місця стоянки. У лісі зустрінемо перших черепах у цьому поході. Черепахи у лісі? 😏

 

2 ДЕНЬ

  13 км 

---

Арка офіційного початоку стежки – краєвиди бухти Олюденіз – Козагач – ночівля на галявині з видом на море

Прокидаємося о 7 ранку – фізкультура, сніданок, прибирання місця стоянки – вихід із табору о 9 годині.

Стежка спочатку йде через хвойний ліс. За годину нескладного переходу побачимо перші морські краєвиди. Через поселення Олюденіз дійдемо до арки, яка позначає офіційний старт Лікійської стежки. Невдовзі почнуться класичні шикарні види на лагуну Олюденіз. Стежка буде плавно набирати висоту, піднімаючись по відрогах масиву Баба-Даг (1,989 м).

Закінчиться цей день на галявині біля селища Козагач. З нашої стоянки будемо бачити море та захід сонця.

3 ДЕНЬ

  10 км

---

Козагаджі – Фaралья – Долина метеликів – стоянка з видом

За кілька годин ми дійдемо до селища Фаралья. Воно розташоване над бухтою, яка через мікроклімат, що підходить для розмноження метеликів, називається Долиною Метеликів. Серед інших, у цій долині живе тигровий метелик Джерсі.

До пляжу долини Метеликів можна дістатися двома способами: на човні з Олюденіза або пішки дуже крутою стежкою, яка спускається вниз по скелі від Фаралії. Якщо час і погода дозволятимуть, спустимося вниз без рюкзаків. Стежка туди нелегка – у найнебезпечніших ділянках прокладені мотузки. Спуск займає 30-45 хвилин, а підйом – близько години. 

Стоянка цього дня одна з найкрасивіших у поході. Ввечері будемо дивитися на Долину Метеликів з висоти.

4 ДЕНЬ

 7 км

---

У четвертий день у нас нескладний перехід до бухти Кабак. Другу половину дня проводимо на березі Середземного моря.

Це одне з найспокійніших місць для пляжного відпочинку на всьому південному узбережжі Туреччини. Його обирають місцеві, тут менш людно та розслаблена атмосфера. Кажуть, вода у Кабаку тепліша, ніж у решті долин. Можливо, через те, що скелі бухти заходять далеко в море, закриваючи плавців від вітру. Прекрасне місце плавати та засмагати. Ми пробудемо тут до ранку.

Ночівля у кемпінгу, вечеря на пляжі з видом на захід сонця. В нашому кемпінгу буде душ із гарячою водою, бар і кухня, місце для вечірнього відпочинку біля вогнища. 

5 ДЕНЬ

15 км 

---

Кабак – водоспади – Алінджа – Геї

Не будемо приховувати, через великий набір висоти день буде важким. Лікійська стежка веде нас від моря у гори, від самого рівня моря ми піднімемося на висоту 1000 м. 

Спершу будемо йти у тіні хвойного лісу. Згодом побачимо стіни високих скель Таврських гір, а внизу вузьку долину Кабака та, як завжди, прекрасне бірюзове море. 

Без рюкзаків зайдемо до водоспадів, захованих у лісі.

Ночуємо цього дня на відкритій галявині неподалік від селища Геї. Атмосфера цього вечора буде приблизно така: страшенна втома в ногах, гори, місцеві пастухи, які женуть додому своїх кіз, мула у сільській мечеті кличе на молитву, а ми їмо вечерю із видом на море та сонце, яке сідає над ним 😌

 

 

6 ДЕНЬ

 18 км 

---

Геї – Бель – Бельчегіз – Гавурагілі – Патара

Перша половина дня буде із підйомами та спусками. Проходимо через селище Бель, в якому обідаємо.

У другій половині дня у нас затяжний спуск серпантином до рівня моря.

День закінчується у кемпінгу (буде магазин, душ, туалет, стіл) на березі моря. Ми ночуємо з одного краю піщаного пляжу Патара, довжиною 21 км.

 

7 ДЕНЬ

  7 км

---

Пляж Патара – музейні комплекси Летоон і Ксанф

Останній день походу буде культурно-історичним, без переходів із рюкзаками. Зранку буде достатньо часу для неспішного сніданку на березі моря та плавання у Середземному морі. Потім поїдемо дивитися на лікійські архітектурні пам’ятки – відвідаємо руїни міста Ксанф та храмового комплексу Летоон, які входять до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Летоон був релігійним центром, присвяченим одній із найголовніших богинь Лікії – Лето. Лето була коханкою Зевса і народила йому Аполлона та Артеміду. Дружина Зевса Гера образилася на неї та наказала провести вічність, блукаючи із країни в країну. І тому провела багато часу в Лікії, ставши національним божеством. У музеї просто неба збереглися амфітеатр і колони храмів Лето, Артеміди та Аполлона.

Ксанф був столицею Лікійської Федерації та її найбільшим містом протягом більшої частини історії Лікії. Тут збереглися арка Веспасіана, обеліск з довгим написом лікійською мовою, могила Гарпії, некрополь (цвинтар) та акрополь, театр. 

Гуляти по цих археологічних музейних комплексах дійсно цікаво. Все непогано збереглося (а що не збереглося – те відновлено так, що різниці непомітно). До всього можна доторкнутися, піднятися до поховань у некрополі, посидіти на лавці амфітеатру. По таких руїнах цікавіше ходити, коли знаєш історію та можеш уявляти події, які тут відбувалися. Гід допоможе в цьому.

У другій половині дня закінчується наш похід у місті Киник, звідки автобусом їдемо у Фетхіє або Анталію.

 

СТАРТ / ФІНІШ

Зустрічаємося у місті Фетхіє напередодні походу або до 10 ранку в перший день походу. Конкретний час і місце зустрічі гід узгоджує з усіма учасниками команди.

Закінчення пішохідної частини маршруту – місто Киник. З місцевого автовокзалу у Фетхіє або Анталію зможемо доїхати до 20 години вечора. 

ЩО ВЗЯТИ

Збираєтеся у похід самостійно, але з нашими порадами. Після бронювання походу ми надішлемо вам детальний перелік рекомендованого одягу та спорядження. Також розповімо що підійде найкраще (температурний режим спального мішка, зручність рюкзака, витривалість намету тощо).

ЗА ЩО ТА КОЛИ ПЛАТИТЕ

Для бронювання місця у групі потрібно внести передоплату – 600 грн. Решту суму – при зустрічі готівкою чи переказом на банківську картку. Якщо ви не зможете піти, то передоплату можна використати для бронювання будь-якого іншого походу з нами.

Що включено:

• харчування (від обіду в перший день до сніданку в останній, будуть гарячі сніданок та вечеря, обід-перекус);
• дві ночі в кемпінгу;
• переїзди на маршруті;
• оплата входу до музеїв і заповідників;
• користування груповим спорядженням (аптечка, газовий пальник, котли і т.п.);
• робота та цілодобова турбота інструктора.

Що НЕ включено:

• доїзд в Туреччину та повернення додому (авіаквитки) (≈ 200 доларів);
• переїзди з/в аеропорт (≈ 200 грн);
• переїзд із місця закінчення пішохідної частини маршруту в місто вашого вильоту (≈ 200-500 грн, в залежності від віддаленості);
• ночівля в хостелі перед чи після походу в разі потреби;
• особисте спорядження (можемо все надати в оренду).

ВАРТІСТЬ ПРОКАТУ

• місце в наметі: 245 грн/7 днів;
• спальний мішок: 350 грн/7 днів;
• рюкзак: 350 грн/7 днів;
• килимок (каремат): 70 грн/7 днів;
• трекінгові палиці: 210 грн/7 днів.

Вартість повного комплекту спорядження – 1200 грн.

З КИМ

Розмір групи – від 4 до 10 учасників. Частіше ми збираємо невеликі команди: легше знайти спільну мову, комфортніше йти в одному темпі. Також це вимога екосвідомого принципу «не залишати слідів у дикій природі».

Інформацію про гіда ми надішлемо вам після бронювання походу на конкретні дати.

ЩО ПО ПОГОДІ

Погода в горах, а ще й біля моря, мінлива, тому будь-який прогноз – ненадійний. Перед конкретною датою походу ми спробуємо якнайточніше сказати, до якої погоди готуватися.

Зазвичай весною (березень-квітень) та восени (жовтень-листопад) при ясній погоді температура +17…+25°C вдень та +7…+13°C вночі. Буде холодніше, коли будемо підійматися в гори та тепліше, коли ночуватимемо на березі моря. Температура Середземного моря весною (березень-квітень) – 17-20 °C, восени (жовтень-листопад) – 21-24°C.

Сезон дощів на півдні Туреччини починається в кінці листопада і триває до березня. В інші сезони дощі також випадають, хоч і не часто. Але це не означає, що можна не брати дощовик і рейнкавер для рюкзака.

ЩО ЩЕ ВАРТО ЗНАТИ

Місцева валюта – турецька ліра (1 ліра – це близько 3 грн). В аеропорту Даламана є банкомати та пункт обміну валюти. У містах краще розраховуватися карткою, але у сам похід радимо взяти трохи готівки – ми будемо проходити невеликі селища, де можна купити фреші, фрукти/овочі у місцевих. Гід буде купувати для всіх, але може захотітися чогось лише для себе. Ціни такі: 15 TL – фреш; 10 TL – кава; 2 TL – чай; 15 TL – млинець із сиром (популярна страва у селах).

У великих містах можна порозумітися англійською, у селах – лише турецькою та жестами. Радимо вивчити кілька слів/фраз турецькою, щоб показати свою повагу до місцевої культури та людей.  Якщо ви йдете з нами, то ми перед походом надішлемо вам невеличкий словник.

Ми не розводимо вогонь у цьому поході, як зазвичай робимо в Карпатах. Готуємо їжу на газових пальниках і дотримуємося правил пожежної безпеки. Скоріш за все, ви чули про пожежі на півдні Туреччини влітку. На щастя, сама Лікійська стежка від них не постраждала.