Як поводитися у горах під час грози

Ви в горах і почалася гроза. Що робити, куди бігти?

По-перше, спробувати не бігти: під час грози це небезпечно. Далі план дій такий: знайти безпечне місце, позбутися небезпечних речей, зайняти правильну позу.

Для базового розуміння і передбачення грози

Грозові хмари – це ті, які накопичили заряди атмосферної електрики. Вони мають темний сірий або синій колір, як на фото вище. Блискавка – це миттєвий багаторазовий електричний розряд. У процесі утворення опадів у хмарі відбувається електризація крапель або льодяних частинок. Унаслідок сильних висхідних потоків повітря в хмарі утворюються відокремлені області, заряджені різнойменними зарядами. Коли напруженість електричного поля у хмарі або між нижньою зарядженою областю і землею досягає пробійного значення, виникає блискавка. 

Блискавка надає перевагу високому об’єкту, тому що між ним і купчастою хмарою відстань менше, а тому менший і електричний опір.

Для утворення грозової хмари необхідні потоки вологого повітря від землі. Тому в холодну погоду імовірність грози менша, а взимку майже не буває.

Після спалаху блискавки чуємо грім. В момент удару блискавки у повітрі підвищується тиск і воно розжарюється до 27000°С, в результаті чого відбувається величезний вибух. Звук від нього – це гpiм.  Оскільки світло розходиться набагато швидше, ніж звук, то грім ми чуємо через якийсь час після спалаху блискавки.

Враховуючи це і швидкість поширення звуку – 333 м/с, можна визначити відстань до грози. Для цього виміряти скільки секунд проходить від спалаху блискавки до грому, розділити це число на 3. Отримане число буде відстанню до грози у кілометрах.

Найкращий спосіб передбачити грозу – перевірити прогноз погоди.

Безпечне місце

Якщо ми у лісі, то шукаємо ділянку із низькими деревами та туди відходимо. Зрозуміло, що треба уникати високих дерев і тих, в які вже вдарила блискавка. Дуб і тополя – за статистикою найгірші товариші у грозу. А у вербу і клен блискавка влучає рідше. Кущі, чагарники – підходять.

Якщо ми на полонині, то шукаємо заглиблення в землі – відносно суху траншею, яму. На відстані не менше 200 метрів від поодиноких об’єктів.

Дивимося під ноги – глинистий ґрунт вважається більш небезпечним, ніж кам’янистий або піщаний.

Якщо ми на хребті, то швидким кроком спускаємося нижче схилом, шукаючи місце подалі від дерев, джерел води і виступів скель. Можна сховатися у просторій печері, не притуляючись до стін.

Якщо ми вже в облаштованому таборі, то залишаємося на місці, якщо поблизу наметів немає очевидної небезпеки (одинокого високого дерева) і ми не в калюжі води. В таборі не стоїмо біля вогню. Дим і гаряче повітря краще проводять електрику. Блискавка частіше б’є в багаття, а не в дерево, яке стоїть поруч. Заходимо в намети та перечікуємо грозу в сухості на карематах.

Якщо ми з якоїсь причини в озері чи іншій водоймі, то виходимо з неї негайно. Це найнебезпечніше місце, де може застати гроза.

Небезпечні речі

Вимикаємо всі електронні прилади. Металеве спорядження (ножі, трекінгові палиці, льодоруби, посуд тощо) відкидаємо від себе. Найкраще залишити це все на відстані принаймні 15 м від себе.

Правильна поза

Знайшовши безпечне місце, уявляємо себе грибочками.
Не лягаємо, не стоїмо. Присідаємо навпочіпки, ноги разом, опускаємо голову, а руками обхоплюємо коліна. Чим менша площа прилягання до землі – тим вищі наші шанси. Не торкаємося землі руками.

Важливо, щоб у безпечному місці учасники групи трималися на відстані один від одного. 

Зазвичай грозові хмари у горах пролітають швидко, тому треба просто перечекати. Важливо, щоб у безпечному місці всі у групі трималися на відстані один від одного. 

Перша допомога

Наслідки ураження блискавкою: опіки, що нагадують опіки ІІІ-ІV ступеня, у місцях входу і виходу електричного розряду; втрата свідомості; зниження температури тіла; зупинка дихання; розлади функцій життєво важливих внутрішніх органів. Людина відчуває різкий головний біль, втрату рівноваги,  зниження зору, розлад слуху.

Якщо ураження було несильним, то у людини буде слабкість, запаморочення, шум у вухах, може втратити свідомість.

В середньому 8 з 10 людей, які постраждали від блискавки, виживають, але завжди залишаються наслідки.

Надання першої допомоги

1. Перевірте зовнішню небезпеку. Зупиніться та озирніться. Забезпечте власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо. Якщо ви не помітите зовнішню загрозу, ризикуєте стати ще одним постраждалим, а не рятувальником.

2. Викликати гірських рятувальників чи швидку допомогу. Професійна допомога потрібна навіть у випадку легкого ураження: нам невідомо, яку шкоду організму завдала блискавка всередині.

3. Якщо на потерпілому загорівся одяг або волосся, загасити накривши своїм одягом. 

4. Переконатися, що у потерпілого є свідомість і дихання. Покликати потерпілого і поплескати по плечах. Якщо людина реагує, вона у свідомості. 

Якщо людина ніяк не реагує, необхідно перевірити, чи є дихання. Покладіть долоню на грудну клітку потерпілого, а вухо притуліть до рота, і поспостерігайте за людиною протягом 10 секунд.

Якщо людина у свідомості і дихає, то надати першу допомогу за симптомами: зручне положення, обробка опіків, зупинка кровотечі тощо.

5. Якщо у потерпілого немає свідомості, але є дихання: покласти його на бік, відхилити голову назад і контролювати дихання. Положення з відкинутою назад головою допомагає відкрити дихальні шляхи, оскільки в такому разі язик не западає, а кров може витікати назовні.

6. Якщо у потерпілого немає свідомості та дихання: приступати до проведення серцево-легеневої реанімації. Техніку виконання можна подивитися тут.